Актуальність байок Крилова

У байках Крилова - побут і вдачі російського народу, його життєвий досвід, народна мудрість. За словами В. Г.Бєлінського, у байках виразилася «ціла сторона російського національного духу: росіянин практичний розум... з гострими зубами, які боляче кусаються. У них вся життєва мудрість, плід практичної досвідченості. І своїм власної, і заповіданої батьками з роду в рід».

У багатьох байках Крилова показане важке життя селян, що страждають від несправедливого суду, сваволі, важкої панщини й оброку. Прості люди ніде не знаходять правди, з них скрізь хабарничають, ніхто не допомагає їм у лиху. Таке нерідко зустрічається й зараз. У байці «Вовки й Вівці» мова йде про те, що в заснованій раді сиділи Вовки, що смирненько ходили біля черід, коли «бували ситі». Вовки «засідання в глухому лісі відкрили», «судили», думали, виряджали й, нарешті, придумали закон, що якщо Вовк стане кривдити Вівцю,

Те Вовка отут владна Вівця,
Не разбираючи особи,
Схопити за шиворот і в суд негайно представитися

Крилов відзначав роль народу в розвитку країни («Собака й Кінь»). Підкреслюючи, що в кріпосницьких умовах не може розвиватися талант народу, Крилов вимагав уваги до голосу мас, висловлювався проти монополії дворян у керуванні країною («Дикі Кози», «Собака й Кінь», «Аркуші й Корінь»). Дійсно, поодинці не можна керувати країною й не можна не враховувати думку народу. Зачіпав Крилов і питання про ролі праці й освіти в розвитку суспільства, що дуже важливо й зараз, в XXI столітті. У байці «Городник і Філософ» ставиться питання про цінності реального знання, про зв'язок праці з наукою. Байка «Аркуші й Корінь» указує на величезне значення тих, хто годує суспільство, байка «Ставок і Ріка» говорить про цінності праці: талант без діяльності пропадає, як висихає й заростає осокою ставок

Тема праці займає велике місце в байках Крилова: осміюється ледарство Бабки («Бабка й Мураха») і Мух («Бджола й Мухи»), паразитизм Павуків («Павук і Бджола»), а всім протиставляється роботяща й клопітлива Бджола, що трудиться на загальну користь:

Народясь праці для загальної користі несть,
Не відрізняти шукаю свої роботи,
Але утішаюся тим, на наші дивлячись стільники,
Що в них і мого хоч крапля меду є
«Без праці не виловиш і рибку зі ставка»

і зараз актуально звучить це російське народне прислів'я. Д. Бєдний говорив про нев'янучу силу творчості Крилова:

«Байка була основною зброєю Крилова. Відточене Криловим зброя служить нам і сьогодні в боротьбі з усіма тими силами, які заважають нашій творчій праці. Криловская поезія - алмаз, що блискає в дорогоцінній короні великої російської літератури».

Багато виражень байкаря міцно ввійшли в нашу розмовну мову на правах прислів'їв і крилатих виражень, які актуальний дотепер: «А Васько слухає так їсть»; «Слон-те я й не примітив»; «Зозуля хвалить Півня за те, що хвалить він Зозулю»; «Як Білка в колесі»; «А віз і нині там»; «Коли в товаришах согласья ні, на лад їхня справа не піде»; «Чим кумоньок уважати трудитися, не краще ль на себе, кума, обернути?»

У байках Крилова всі дуже реально, тільки виражено відповідно до добутків народної творчості. В. Г. Бєлінський відзначав: «У кращих байках Крилова немає ні ведмедів, ні лисиць, хоча ці тварини, здається, діють у них, але є люди, і притім росіяни люди». Персонажі з їхніми індивідуальними рисами в байках Крилова виступають природно, як у житті: лев - не просто звір, а грізний цар, брехун - якийсь дворянин, а може бути, і князь. Читаєш байки Крилова - і багато хто з діючих осіб нагадують нам наших знайомих, а нинішні події повторюють давно відомі ситуації з його добутків.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар