Алегоричність назви роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Коли читач перегортає першу сторінку, самі собою виникають питання: «Які воли?», «Які ясла?», і лише коли закрита остання, ми починаємо розуміти значення назви.

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — це біблійний вислів. Якщо волів нагодувати, вони спокійно будуть робити свою справу чи просто стоятимуть у стійлі, так і люди: якщо в них є усе необхідне, вони будуть спокійними. У якому ж значенні вживає письменник цей афоризм, що він має на увазі, надаючи своєму твору таку психологічно навантажену назву?

Після прочитання твору у мене виникла думка, що цей твір хоча і написаний про життя селян, але розрахований на більш освічену аудиторію. Про це говорить хоча б назва, навряд чи простий селянин зможе зазирнути та розпізнати підтекст назви і всього твору в цілому.

Ніщо не трапляється зненацька, трагедія Чіпки теж виникла не на пустому місці, вона — результат складної психологічної ситуації. Розумний, сильний Чіпка бачить і відчуває те, що іншим, можливо, не під силу. Він близько до серця сприймає соціальні негаразди і намагається вирішити їх можливими засобами: «Він знай говорить про неправду людську; кляне земство… лає здирщину… бідує з кріпаками, будить у них жаль…»

Якби життя народу було щасливим і вільним, якби в кожній родині був матеріальний достаток, навряд чи люди пішли б на бунт, не йшли б на розбійництво.

Роман написаний на основі народного життя, яке дуже близьке Панасу Мирному. Він постійно замислюється над соціальними негараздами, бачить їх серйозність, намагається і нам це довести.

А що ж необхідно «волам»? А те, без чого не може існувати жодна людина —хліб, щастя і, звичайно, воля: «Воля для чоловіка вільного — чарівниче слово, а для невільника — мед — п’яне чоло. Воно, як дурманом, як хмелем, затуманить усі його думки, гадки, надії…». Прості люди готові постояти за себе, за своє майбутнє. Гомонять кріпаки, що Зібралися біля шинку з приводу чуток про те, що ще два роки треба робити на пана — народ обурений, він переповнений ненависті до експлуататорів, гнобителів: «Прокляті! Каторжні! Ні суда на вас, ні права немає… Прокляті душі!… На вас трохи такої муки, трохи каторги… Катувати вас, пекти, тупим ножем шматувати!»

Письменник зобразив живих людей з їх реальними рисами. Він наголосив, що кріпосницька система, нелюдська, жорстока, не має права на існування, вона ламає долі людей, нівечить їх життя і душу: «А правда де? Де її поділи? »

І «ревуть воли» закріпачені, безземельні, маючи таке просте, таке природне людське бажання — бажання свободи. Не хочуть люди витрачати свої сили, здоров’я на багатіїв, а хочуть вони хазяювати на рідній землі, щоб росли їх діти не в неволі, у голоді, холоді, а ситими, вільними та щасливими.

Схожі записи з категорії Панас Мирний

Шлях Чіпки від Правдошукача до кримінального злочинця за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (3)
Шлях Чіпки від Правдошукача до кримінального злочинця за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (2)
Проблема вибору в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (3)
Проблема вибору в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (2)
Алегоричність назви роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (2)
Ідейне значення жіночих образів у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Проблема вибору в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Вибір подальшого життя в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Шлях Чіпки від правдошукача до кримінального злочинця (за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)
Ідейне значення жіночих образів у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар