Автобіографічність повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»

Справжній талант для кожної людини — це вміння зберегти у своєму серці острівок дитинства, зворушливі спогади про щасливі безтурботні дні, теплоту й турботу, батьківську любов. Українські письменники, як талановиті знавці людського життя та майстри художнього слова, часто звертаються до власних спогадів, що надає їх творам яскравості, образам — реалістичності та самобутності. Саме таким твором є повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Твір є автобіографічним, оскільки події, змальовані у ньому, взяті автором із власного життя, а образи списані із близьких йому людей. У повісті автор змалював свій дитячий світ, мрії та сподівання. Михайло Стельмах походив із простої селянської родини, тому в повісті багато картин сільського життя, прикладів вчинків простих робітників землі — матері, батька, діда, сусідів. Тут і зустрічі з перійими труднощами та злиднями, знайомства з першими книжками. Головного героя повісті звуть так само, як і автора. Михайликові притаманне захоплення художнім словом та потяг до книжок. Він згадує, як самостійно навчився читати: «Якось я швидко, самотужки, навчився читати, і вже, на свої дев'ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі». Навіть погрози та хвилювання матері за розум її дитини не змогли перепинити дитячий потяг та цікавість до захоплюючих пригод та незнаних країн, про які було написано в тих книжках. Але не тільки радісні картини згадує автор. Назавжди вкарбувалася в душу дитині картина її навчання в школі. З радістю віддали свого сина батьки до школи. Але з приходом зими перед усіма постала гостра проблема — маленькому школяреві нічого було взути. Але вихід знайшов батько: «Дорогою люди дивувались, що Панас на руках несе в школу сина.., а я мало не заплакав і з жалю, і з тієї радості, що батько не дасть мені покинути науку». І досі автора переповнюють почуття, які він відчував тієї миті. Гордість за свого батька, ніжність і синівська подяка сповняють душу письменника.

Ще багато й багато епізодів з дитинства спливають у пам'яті автора. Чистота і природність стосунків, мудрість батька та ніжність і доброта матері завжди супроводжували письменника на його нелегкому життєвому і творчому шляху. У творі він віддає своє серце найпрекраснішому, що є в житті людини, — дитинству.

(3)

Михайло Панасович Стельмах народився серед чарівної природи Поділля в родині селянина-бідняка. З самого дитинства він відчув на собі складне життя простих українських селян. І хоч важко жилося сім'ї, в убогій хаті завжди пахло прив'ялим зіллям і чорним хлібом.
У повісті «Гуси-лебеді летять» письменник розповідає про свої дитячі роки. Але було б неправильно говорити, що це лише його дитинство, адже в образі маленького Михайлика автор відтворив всіх українських дітей, їх йрії та сподівання. Складно жилось цим дітям, часто вони були погано вдягнені, їм не приділяли багато уваги, оскільки дорослі повинні були важко працювати і на пестощі у них не вистачало часу: «Тільки тепер дивлюся на свої босі посинілі ноги, важко зітхаю і плентаюсь до хати, щоб не схопити маминого запотиличника».

Стельмах — син потомственних хліборобів, його родина завжди вирощувала хліб, саме тому у творі так багато уваги приділяється зображенню священного труда землеробів.

В образі матері головного героя Михайло Стельмах зображує образ своєї матусі. Вона була неписьменною жінкою, але мала багато житейської мудрості, любові до всього доброго й справедливого. Мати багато розказувала Михайлику про навколишню природу, про її таємниці: «На човнику й веслі від нас від'їхав травень. Він прихопив із собою сині дощі, зелений шум та солов'їний спів, і в село, через тини, заглянуло літо».

Не забуває письменник і про свого батька. Він перший навчив Стельмаха тримати в руках плуга й орати землю, а потім віддав до школи: «Другого дня тато взяв мене, обстриженого, накупаного і зодягненого в нову сорочку і штанці, за руку і повів до школи».
У повісті «Гуси-лебеді летять» Михайло Панасович Стельмах використав багато автобіографічних мотивів, відтворивши картини свого дитинства.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар