Байка — джерело мудрості

У розділі «Байка у світовій літературі» ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка — це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: «Здається, байка просто бреше, а справді — правду ясну чеше».

Байка нагадує казку, бо діючи особи в ній — звірі, які розмовляють. Але в байці є ще й мораль — такий висновок, який пояснює суть усього сказаного. І якщо хтось не зрозумів, що байка «Вовк і Ягня» — це не казка, то треба перечитати ще раз два перших рядки І. Крилова:

У сильного безсилий винен був завжди:

Цих прикладів в історії ми досить знаєм.

Або у Жана де Лафонтена в «Зачумлених звірах» теж висновок ясний:

Отак і в нас: є гроші — маєш право,

Немає — то під суд іди.

Байка на простих і ясних прикладах показує недоліки людини, висміює дурість, жадібність, неробство. Не знаю, чому байки не пишуть тепер. Мені здається, що така форма вірша дотепна, смішна і влучно потрапляє в ціль.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар