Близькість поезії «Веснівка» до народних веснянок

Однією з основних ознак романтизму в український літературі є продовження традицій фольклору, звертання до літературних надбань народу. Ось чому так часто ми зустрічаємо у творах поетів-романтиків сюжети, мотиви, образи, запозичені з усної народної творчості, а також виражально-зображальні засоби української словесності.

Яскравим прикладом звернення до скарбниці українського фольклору є вірш «Веснівка» видатного поета-романтика Маркіяна Шашкевича. У цій поезії відбилися роздуми автора над долею культури нашого народу. Рання весняна квітка, якій загрожують жорстокі бурі і морози, символізує складне становище

української культури та літератури в умовах гноблення України та її народу.

На зразок народних веснянок вірш побудовано у формі пісенно-поетичного діалогу між ранньою весняною квіткою і матір'ю-весною. Вірш Маркіяна Шашкевича ввібрав у себе найпоетичніші мотиви народних веснянок, їх образну стилістику, незвичайну атмосферу. Так, у першій половині поезії спостерігаємо образи сонця, зорі — образи веснянок, а також таку рису народних пісень, як прохання кращої долі у весни:

Дай мені долю,

Щоб я зацвіла,

Весь луг скрасила,

Щоби я була,

Як сонце ясна,

Як зоря красна!

Близькість другої половини «Веснівки» до веснянок виявляється в народно-поетичних образах, сюжетній ситуації та в майже дослівній цитаті народної пісні:

Вихор свисне,

Мороз потисне,

Буря загуде, —

Краса змарніє,

Личко зчорніє

Головоньку склониш,

Листоньки зрониш, —

Жаль серцю буде.

Розгортання дії в поезії нагадує сюжет народної веснянки «Ой хвалилася та березонька»:

А учув то буйний вітер:

Не хвалися, березонько,

Я листя обвію,

Гіллячки обламаю...

Так, за допомогою таких способів використання народної творчості як переспів пісень і обробка їх сюжетів, орієнтуючись на простоту і метафоричність, образність усної словесності, Маркіян Шашкевич створив оригінальний поетичний шедевр.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар