Болючі проблеми сучасності у творі «Дикий Ангел» II варіант

Сучасність — це те, що відбувається зараз, що хвилює наших близьких, друзів, знайомих... Вирішити проблеми, які ставить перед нами сучасність, — знайти себе і допомогти державі. Адже часто ми намагаємося вилізти за рахунок інших людей, забуваємо про чесність, байдуже нам до батьків і їхніх почуттів, а праця стає для нас справжнім покаранням. Олексій Коломієць у своїй п’єсі «Дикий Ангел» намагається вирішити проблеми сучасності, пропонуючи як приклад родину Ангелів.

Усе життя працював невтомний Платон Ангел. Без праці він не може жити, навіть вийшовши на пенсію. Щоб не бути від когось залежним і одночасно щоб допомогти родині, він підробляє приймальником у хлібному магазині. Він мріє про те, що і його діти стануть вважати працю чимось необхідним, тому і привчає до неї ще змалечку — з двох років діти починають працювати у його майстерні. Платон мріє «жити як слід», щоб потім не соромитися свого життя, щоб не боятися, що власні діти потім не зможуть себе прогодувати. Тому і намагається своїх дітей завантажити роботою, щоб вони цінували кожну копійку. Так, ні Федір, ні Таня, ні Павлик не задоволені таким життям, коли вони повинні віддавати усі зароблені гроші батькові, не маючи змоги залишити собі хоч копійчину. Але Платон вірить, що така практика примусить його дітей ще краще і більше працювати.

Його часто називають «скупим». Але це байдуже Платонові. Він бажає тільки, щоб багатіла держава. Не часто тепер знайдеш людей, здатних дбати не лише про власну кишеню. «Від заводу аж до соломинки, до гвіздочка, до кирпичинки — все берегти треба! Скупими бути! А не розкрадниками і байдужниками! Скупими!!! Інакше і немислимо!» Платон намагається привчити до цього і свого сина Петра. Той став великим начальником, але одночасно забув про свій громадський обов’язок — служити вірно народові. Йому байдуже до того, що новий дім буде збудовано у зовсім непридатному для цього місці. Головне, щоб його, Петра, помітило начальство, щоб отримати підвищення. Це називається кар’єризмом. Але для батька син все ж таки завжди залишається сином, а не великим начальником. Платона обурює безвідповідальність Петра, його меркантильні погляди. І вириваються злі, але справедливі слова: «За кожен рік, за кожен місяць, за кожну годину своєї роботи — відповідай!» Платон пропонує синові написати листа до міністерства про свою помилку щодо будівництва. Петро не хоче, бо розуміє, що за це його знімуть з роботи. Врешті-решт син погоджується, тому що розуміє правоту батька.

Не все йде добре в родині Ангелів. Платон виганяє з хати Павлика, бо той одружився без дозволу батьків, незрозуміла ситуація у Федора, який кохає чужу жінку. Батько намагається допомогти своїм синам. Він жалкує за Павликом, він хоче, щоб Федір вирішив до кінця свою особисту справу. Для цього запрошує до себе і Маляра, і його дружину, щоб вони нарешті порозумілися. І якщо його син насправді кохає цю жінку, то розставити крапки над «і».

Проходить час. Уся родина зустрічається за одним столом. Тепер тут і Петро, якого до цього не було вдома, бо весь час працював. Тут і Федір з коханою жінкою, яку усі вважають за його дружину. Повернувся і Павлик з дружиною з Півночі, віддавши батькові усі зароблені гроші. Тут і Таня, яка вже, мабуть, скоро вийде заміж за художника Вілю. Платон щасливий, адже здійснилася його мрія про єдину родину, де всі люблять і цінують один одного. Де є спільна каса, коли для кожного купуються насамперед необхідні речі. Де живуть люди, які поважають державу і намагаються чесно працювати. Художник Біля зрозумів, що Платон Ангел «засвітився», і вирішив написати його портрет. На жаль, йому це не вдалося, бо старий пішов «відпочивати».

Так, у нашому житті дуже багато проблем, які хвилюють нас, наших батьків, друзів. Але все-таки треба їх вирішувати, намагатися самим допомагати державі, нам треба всім брати приклад з Платона Ангела, людини непростої вдачі, який дбав про інтереси держави і вчив цьому своїх дітей. Він був чесним, справедливим, працьовитим, і щоб там не казали, він дуже любив своїх дітей. Він був справжнім батьком, тому його діти, мені здається, будуть завжди казати:

І навчала стиха мати:

— А як жити, скаже тато.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар