Ідеалізація і романтизація образів Сомка, Шрама, Череваня в романі «Чорна рада»

Багато чорних сторінок знаходимо в історії українського народу. Не тільки славу здобували наші пращури, а й поразки. Але найганебнішою завжди вважалася зрада вітчизні і рідному народові заради власної користі. Трагічність історії нашої країни зумовлена і численними конфліктами між державнобудівничим і руїнницьким началами.

В історичному романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» зображений один з етапів занепаду української державності.

Кожен з основних героїв роману має власну «філософію життя», суспільно-політичні орієнтації, переконання, кожен несе «свою правду». Своє ставлення до суспільно-історичних подій, власні ідеї і переконання П. Куліш втілив в образах Якима Сомка та Івана Шрама. З цими образами пов'язана ідея державності. Ідеалом цих героїв є українська автономна держава, яка б підтримувала тісний зв'язок з Москвою.

В образі Якима Сомка автор виразив свій ідеал гетьмана: освічений, розумний, здатний об'єднати українські землі в єдину державу. На думку гетьмана Сомка, щоб уникнути будь-яких конфліктів, треба кожному прошарку суспільства дати певні привілеї, тоді і буде «на Вкраїні і правда, і сила». Він засуджує народні бунти, вважає, що голому слід триматися в покорі. Герої мріють про відновлення слави України, про підвищення рівня її культури і освіти. Сомко розкривається як людина, вірна своїм ідеям до кінця. Він поводиться гідно в будь-яких ситуаціях. Автор ідеалізує не тільки думи і поведінку героя, а й зовнішність, підкреслює його природний аристократизм. Ще одним об'єктом авторських симпатій є полковник Іван Шрам. Це людина, яка всім серцем вболіває за долю України, а любов до батьківщини ставить вище батьківських почуттів. Полковник Шрам — соратник гетьмана Сомка. Він підтримує усі його заходи, спрямовані на досягнення найвищої мети — відновлення єдності всіх українських земель під міцною гетьманською владою. Полковник засуджує нерегульовану запорозьку вольницю і мріє про впорядковане станово-класове українське суспільство. Представником кращої частини козацької старшини є і Михайло Черевань. І хоча пан Черевань прагне заможного хуторянського життя, йому властиве козацьке завзяття і почуття власної гідності. Не зміг змиритися з тим, що Шрам порівняв його із зрадником козацького війська Барабашем, не хоче жити «з таким паскудним прізвищем» і стає на захист Вітчизни.

У своєму романі Пантелеймон Куліш ідеалізує образи Сомка і Шрама, меншою мірою Череваня. Ці образи несуть у собі власні ідеологічні позиції автора, його мрії про міцну українську державу.

Схожі записи з категорії Кулiш Пантелеймон

Мужні захисники українського народу в романі П. Куліша «Чорна рада» (2)
Моральна краса української дівчини Лесі Череванівни з роману П. Куліша «Чорна рада» (2)
Історичне минуле України в романі П. Куліша «Чорна рада»
«Чорна рада» П. Куліша — перший історичний роман в українській літературі
Мужні захисники українського народу в романі П. Куліша «Чорна рада»
Моральна краса української дівчини Лесі Череванівни з роману П. Куліша «Чорна рада»
Полковник і священик Шрам — ідеал українця-патріота, борця за незалежну Україну (за романом «Чорна рада»)
Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем «До кобзи») II варіант
Показ козацького лицарства й любові до України в романі «Чорна рада »
Сомко і Шрам як ідеальні романтичні образи козацької старшини (за романом «Чорна рада»)

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар