Дитячі оповідання Б. Грінченка

Тривалий час Борис Грінченко працював учителем. Він любив свою роботу і повністю їй віддавався. Любив Борис Грінченко і дітей. Уважно спостерігаючи за ними, письменник бачив, чим вони жили, чому радувалися, від чого сумували, знав їхні тривоги і негаразди, здогадувався про їхні сподівання і мрії. Борис Грінченко був не просто вчителем, він був вихователем, здатним глибоко проникати в дитячі душі і розуміти їх.

Робота з дітьми була для Грінченка плодотворною. Учителюючи, він відчував гостру потребу у творах для дітей, у творах, які були б не просто цікавими для них, а виховували, навчали, розповідаючи про їхніх однолітків. Діти подарували Грінченкові чимало тем і ідей для творів, а поєднання талантів вихователя і письменника дало українській літературі чудові дитячі оповідання.

Дитячі оповідання Грінченка вражають своєю реалістичністю. У них відтворено життя реальне, без прикрас, з усіма його негараздами, часом з голодом і холодом. Але головне у творах Бориса Грінченка для дітей те, що вони здатні виховувати в дітях найкращі людські риси. Так, в оповіданні «Кавуни» розповідається про двох хлопців-сусідів, що подалися на сусідній баштан за кавунами. Раптом вони почули гомін, і один з них, Стецько, тікаючи, видав їх, причому його не було впіймано. Санько ж зазнав жорстокого покарання — його було сильно побито, але він не видав свого товариша, бо знав, що його поб’є батько. Санько цілий тиждень відлежувався після побоїв, а коли знову зустрівся з Стецьком, сказав йому лише: «Ех ти!». Це оповідання вчить дітей стійкості і виховує почуття відповідальності за інших. Злякавшись, Стецько не подумав про свого товариша, він прагнув порятунку лише собі. Санько ж повів себе шляхетно, не видав товариша. Автор підводить читача до думки, що справжня дружба вимагає вірності в будь-якій ситуації.

На Санька схожий і хлопець Грицько з однойменного оповідання Грінченка. Він врятував сусідського хлопчика, коли відчув, що від нього залежить щось дуже важливе, при цьому забув про задерикувате ставлення до себе свого сусіда.

Борис Грінченко часто показує персонажів своїх творів справжніми героями, адже майже всі діти мріють про подвиги і це для них — гарний приклад. Так, в оповіданні «Олеся» автор відтворює подвиг дівчинки, яка, не жаліючи свого життя, завела ворогів в хащу, щоб вони не потрапили в село, де вона жила. У Грінченка багато творів, що покликані виховувати в дітей почуття патріотизму.

У своїх творах для дітей Борис Грінченко відтворює найрізноманітніші події, дитячі долі, всі вони змальовують реальне життя і здатні виховати в дитині найкращі людські риси — доброти, благородства, мужності, вірності.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар