Діти революції (за повістю «Щедрий вечір»)

У повісті «Щедрий вечір» Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни.

Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті «Гуси-лебеді летять» автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті «Щедрий вечір» Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше — навчання. А у вільний час хочеться побігати або покататися на ковзанах. Ще Михайлик мріє про модне галіфе. А Люба хоче співати. Навіть у Вінниці після прослуховування спеціалісти високо оцінили її здібності.

Дитячі мрії не заважають героям повісті: Михайлик та Люба завжди пам'ятають про те, що навколо панують розруха та злидні. Діти допомагають своїм батькам у скрутний час. Влітку Михайлик та Люба працюють: хлопчик жне та в'яже снопи, а дівчинка збирає липовий цвіт, заробляючи собі на зошити. Гордістю сповнюється серце Михайлика, коли він оглядає перші свої снопи. Йому дуже хотілося зустріти когось і поділитися своєю радістю. Михайлик, ідучи по воду, так і випромінює щастя. Йому кортить розказати, що він не якийсь там пастушок, а справжній жнець. Але назустріч ніхто не трапляється: усі працюють у полі, бо день рік годує.

Повість Михайла Стельмаха «Щедрий вечір» сповнена світла. Це один із найоптимістичніших та життєстверджуючих творів письменника. Життя України в двадцяті роки було непростим, скрути зазнавали дорослі й діти. Добре, що дитяча пам'ять головного героя зберігає тільки найяскравіші, найщасливіші епізоди життя. Михайлика й Любу можна вважати щасливими дітьми. Тому Стельмах від імені Михайлика каже: «...і хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, у цім світі, де є зорі, і тихі вогники, і щедрі вечори...»

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар