Фантастичне і реальне в баладі Т. Шевченка «Тополя» (3)

У баладі «Тополя» Шевченко майстерно поєднав фантастичні елементи з реальними подіями. Митець зробив це так талановито, що вже складно розділити вигадане й дійсне.
Події, зображені у творі, досить часто зустрічались насправді. Палке кохання молодої дівчини, тривала розлука з милим є фактами абсолютно реальними. Скільки разів оспівували видатні митці почуття кохання, вірності, відданості:
Полюбила чорнобрива
Козака дівчина.
Полюбила — не спинила,
Пішов та загинув...

Пройшов час, багато років, а дівчина жде свого коханого, може, й даремно. Мати умовляє дівчину вийти заміж, адже «вік дівочий» уже минає, його неможливо спинити. Саме тому мати намагається видати свою дочку заміж за старого, хоча й заможного чоловіка. Може, вона вірила, що це зробить її дитину щасливою:
«Іди, доню, — каже мати, —
Не вік дівовати.
Він багатий, одинокий —
Будеш пановати».

Усі ці події могли б існувати в реальності, поряд з ними є елементи з фантастичною основою. Це звернення дівчини до ворожки, що дала їй чудодійне зілля, здатне перетворити нещасливу на тополю. Сам факт перетворення дівчини на неживу істоту є неможливим, фантастичним:
Рости ж, серце-тополенько,
Все вгору та вгору;
Плавай, плавай, лебедонько.
По синьому морю!

Тарас Григорович Шевченко створив прекрасну баладу «Тополя», в якій майстерно поєднав фантастичні й реалістичні мотиви.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар