Фольклорні джерела повісті О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала» (2)

«Пишна троянда в саду української літератури», — так образно визначив Михайло Старицький місце Ольги Кобилянської в літературному процесі. Ця характеристика вказує на особливості індивідуального стилю видатної письменниці, певною мірою її творчості властиве й романтичне забарвлення. В одних випадках воно підкреслює піднесеність, пориви в чарівний світ благородного й прекрасного, в інших — виступає як відображення реального життя.
Талант і світогляд Ольги Кобилянської формувався у важких умовах Буковини кінця XIX століття, коли австрійський уряд проводив у краї послідовну політику соціального й національного гноблення місцевого населення. Унаслідок такої політики майбутня письменниця змогла закінчити лише чотирикласну німецьку школу, українську ж мову та літературу, історію, культуру рідного народу їй довелося вивчати самотужки. І одним із тих чинників, які не давали їй збитися на манівці, прищеплювали любов до простого, знедоленого народу, до його поезії і мови, була в той час, безперечно, народна творчість. В автобіографії письменниця вказує на людину, яка особисто звернула її увагу на народні пісні, їх багатство і свіжість. Ця людина — болгарський письменник Петко Тодоров. С$ме він зорієнтував Кобилянську на вивчення народної поезії, на освоєння її скарбів у художній творчості. Хоча треба зауважити, що в сім'ї Кобилянських дуже шанували народну пісню, казку, легенду, тому пісня й казки були постійними супутниками юної Ольги ще з дитинства.

Висвітлюючи питання про вплив фольклору на творчість Кобилянської, критики завжди в першу чергу згадують повість «В неділю рано зілля копала», адже роль народної балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» при написанні цього твору загальновідома. Ще одним із джерел написання повісті стало відвідування вистави за драмою М. Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Отже, мотив і образність пісні легендарної української співачки Марусі Чурай наштовхнули її на створення у 1909 році славетного гімну високому людському почуттю — коханню.
Повість «В неділю рано зілля копала» розпочинається українською народною піснею, яка виконує функцію своєрідного прологу, передає сюжетну колізію, навколо якої розгортаються події. Стрижнем цих подій стала дівоча помста за зраджене кохання. Однак традиційний сюжет, трансформований крізь призму авторського світосприйняття, набув у Кобилянської нових рис, свіжих смислових відтінків.

У повісті здійснюється спроба розкриття наскрізної для твору в цілому теми провинй та покарання за неї. Простежується, власне, одна з її сюжетних ліній, пов'язана з коханням Гриця до двох дівчат і його трагічною смертю перед весіллям. Проте в повісті важливу роль виконує й життєва історія матері Гриця — циганки Маври. Таким чином, авторка скористалася нагодою висвітлити морально-етичні норми, якими керувалися в циганському таборі. Гріх Маври, доньки скрипаля Андронатого, має ніби два рівні: на поверхневому рівні Мавра зрадила свого чоловіка, ватага циганського табору Раду, честь якого спаплюжила поява сина від іншого чоловіка. На глибинному рівні гріховність Маври увиразнюється, адже дитина молодої циганки — не просто плід зради, це очевидне свідчення гріховного зв'язку зі світом, цілковито ворожим циганському: «Задивилась на панське лице, нециганські очі, панську ношу, а Господь за те і покарав. Держись свого, каже, і карає. Будь воно зле, будь добре, а на гріх не вийде». Провина Маври сягає тих часів, коли межа між своїм та несвоїм (ворожим) світами слугувала своєрідним оберегом від імовірного зла. Переступивши межу, Мавра осквернила заданий світопорядок, зруйнувавши гармонію чистоти й ладу. Таке бачення забезпечило новизну трактування відомого фольклорного сюжету, відмінність повісті Кобилянської від інших, основаних на ньому літературних творів: у повісті переплелося життя двох народів — українських гуцулів і циган.

В автобіографії «Про себе саму» Ольга Кобилянська зазначала, що особи, які діють у повісті, «це типи з дійсного життя», які вона знала в горах: циганку Мавру, старого Андронатого, її батька, Гриця, молодого одинака-гуцула. Решту домалювала творча фантазія письменниці. «Почування пливли з самих грудей, — пише вона, — чар природи робив своє, а думки укладалися самі з себе на папір».
Поза всяким сумнівом, творча манера, в якій написана повість, не позбавлена рис, притаманних поетиці романтизму: у повісті відчутні таємничість, загадковість, недомовленість, віщування й прокльони.

Трагічність любові Гриця пояснюється роздвоєністю його натури, зумовленої циганською вдачею, що її він наслідував від своєї матері, душею, яка постійно метається. Зустрінуті й покохані одночасно синьоока Настка й чорноброва Тетяна-Туркиня мовби підкреслюють роздвоєність душі Гриця. Бажання людини боротися за своє щастя, повставши проти долі, протистояти її волі (що є основною відмінністю повісті від пісенного мотиву), а як наслідок — відчуття її власного безсилля.
Цей твір дає змогу кожному читачеві відкрити для себе красу йсилу людського кохання, хай навіть воно зазнало зради і призвело до трагічної розв'язки. Повість «В неділю рано зілля копала» збагачує своєю «філософією любові», у якій це почуття визнається як особлива духовна цінність. Проблема «любов і зрада», що теж належить до «вічних» тем, вирішується як складова частина «філософії любові».
Усе сказане вище дає підстави говорити про те, що народна творчість постійно впливала на письменницький талант О. Кобилянської, допомагала їй правдиво відтворювати народне життя. Фольклор, безперечно, був одним із тих чинників, завдяки яким О. Кобилянська утвердилася на позиціях реалізму й народності. «Я любила народ, і люблю його до сьЬгоднішньої хвилі, і дивлюся на нього тими самими очима, що на деревину, цвіт і всю живучу часть природи... В суть речей — гей, яке багатство, яка свіжість, яка глибинь криється, який гарний матеріал на будучність! Де є народ, там і культура, й сила буде; де його нема, не буде й биту тієї нації», — зазначає письменниця в автобіографії «Про себе саму».

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар