Гармонія людини і природи зі віршем П. Тичини

Павла Тичину часто називають сонцелюбом і сонцепоклонником. Але, на мою думку, його правильно було б називати природолюбом, бо він любив усе живе, усе, що разом з ним могло радуватися сонцю, рости під ним, зігріватися його теплом і заряджатися енергією. Поет ніжно любив природу, схилявся перед її величчю і відчував її тендітність, сприймав її, як величний храм, поклонявся їй, черпав з її бездонних Джерел силу і завзяття, любов і бажання жити, творити.

Митець не усвідомлював, як людина може прожити без природи — без вечірніх вранішніх зорь, без шелестіння листя і шепоту трав, без веселої різнобарвності квітів на луках, без блакиті неба і пісень пташок. На його думку, людина може бути вповні щасливою тільки тоді, коли живе в повній гармонії з природою, коли відчуває її душею.

У поезіях Павла Тичини людина знайшла секрет гармонійного життя — він у єдності з природою. Ліричний герой Тичини живе, творить, відчуває в гармонії з довкіллям. Коли йому радісно, сонце сяє яскравіше, пташки співають веселіше, і навпаки — його око радує буяння зелені і схід сонця.
Гармонійне життя людини і природи поет відтворив у багатьох своїх віршах. Причому завжди митець створює перед читачем прекрасні картини чудової української природи. Ось, наприклад,картина сходу сонця з поезії «Світає»:

Світає...
Так тихо, так любо, так ніжно у полі.
Мов свічі погаслі в клубках фіміаму,
В туман загорнувшись, далекі тополі
В душі вигравають мінорную гаму...

За допомогою оригінальних образів малює автор початок нового дня. Проміння сонця він порівнює з мечами, що ранять ніч і крають небо. Сонячні промені сповіщають про початок нового дня, дають усій землі енергію, пробуджують її. Разом з природою прокидається і людина, «підхоплюється» посвіжіла, з новими силами, з новими надіями і думками, поспішає назустріч сонцю, назустріч новому дню.
Павло Тичина любив природу і прагнув до гармонійного співіснування з нею. Ці свої почуття і поривання він розкрив, сказавши:
Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,
Коли гармонії шукаєш у житті.

(2)

Мені завжди подобалася творчість Павла Тичини, особливо ж ті його твори, в яких автор опоетизовує рідну природу, ніби зливаючись із нею.
Надзвичайно вразила мене поезія «Світає...», на якій я хочу зупинитися. Читаючи її, я не можу провести чітку грань між описами природи і тими почуттями, які виникають у поета від споглядання цієї природи. Усе органічно переплітається, створюючи суцільну картину гармонійності, міцний зв'язок людини й оточуючого світу природи.

Ліричний герой, знаходячись на світанку у безкрайому полі, чує, як тополі грають на невидимих струнах туману:
Мов свічі в клубках фіміаму,
В туман загорнувшись, далекі тополі
В душі вигравають мінорную гаму.

Поет, здається, фізично відчуває ту тоскність, яка охоплює дерева на світанку. Вони ніби не хочуть прощатися з прохолодою ночі і її непевними звуками. Уся природа ще спить і не хоче прокидатися, не хоче визнавати, що прийшов новий день. Саме цей ранковий настрій поет зміг передати надзвичайно яскраво і точно:
Світає
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво...
Видніє щохвилі.
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.

А далі поет малює, як день невблаганно і навіть жорстоко заступає місце ночі, наносячи їй рани своїм золотавим промінням, наче гострими лезами мечів.
Світає...
Промінням схід ранить ніч, мов мечами,
Хмарки по всім небі й собі взолотіли,
Безмовні тумани тремтять над полями.

Світанок приносить із собою свіжість і новий день. Природа прокидається, усе починає рухатися, оживати. Відчуває себе посвіжілим та відпочилим і ліричний герой, ніби світанкове сяйво занурило свої промені у поетову душу:
Підхоплююсь з ними і я, посвіжілий.
Закінчується поезія вражаючою картиною неба, розкраяного мечами сонячного сяйва. Від цього з'являється враження, ніби небо аж гуде від наближення нового дня:
О, глянь, що над нами!
Розкраяно небо — мечами, мечами...
Поезію «Світає...» я вважаю однією з найчудовіших поезій Павла Тичини, в якій він зміг передати найдріб-ніші штрихи явищ природи через власні враження. А це досягається лише тоді, коли людина віднайде гармонію з природою, яка її оточує.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар