Героїчна боротьба Івана Карналюка за життя в оповіданні «Воля до життя»

Хочеться сказати, що дЬ теми Великої Вітчизняної війни зверталося багато українських письменників. І в цьому плані твори Олександра Довженка являють собою неперевершені перлини мистецтва, які у всій своїй повноті відображають трагічні події 1941-1945 років.
Про героїчну боротьбу людини зі смертю розповідає оповідання «Воля до життя». Головний герой твору — Іван Карналюк — звичайний солдат, розвідник. «Геройств» у його житті немає, але це його не турбує. Його турбує інше — знищити якомога більше ворогів, і Іван безжально вбиває їх: «Іван Карналюк був звичайним рядовим бійцем. І особливих геройств за ним не числилось, хоч він і вбив уже снайперським способом з півтора десятка фашистів, не беручи до уваги стрільби по них взагалі».

Аж раптом сталася звичайна на війні річ — Карна-люка було поранено мінним осколком у ліве плече. Унаслідок цього у Івана зробилася газова гангрена, руку ампутували, але це не допомогло. Від плечового суглоба гангрена поповзла через надпліччя до шиї. Здавалося б, що Іван приречений. Хірург, який робив обхід палат, вже не призначив йому перев'язку, вважаючи це непотрібним: «...помічаючи, що Карналюк уже вмирає, що жити йому зосталось лічені хвилини, одійшов до іншого пораненого, не призначивши ні перев'язки вже, ні яких-будь процедур!»
Тим сильніше вражає і хірурга, і читачів те, що Карналюк зміг сам підвестися на ноги і прийти до перев'язочної. Його бажання жити було настільки сильним, що перемога над хворобою, над смертю здається справжнім дивом: «— Жить хочу! Давайте мені перев'язку і все, що треба! Вражений небаченим видовищем, хірург прикипів до місця. Страшний був Карналюк і прекрасний».

З бою за власне життя солдат вийшов переможцем. І в цьому допомогла йому величезна сила волі, безкінечне бажання жити. Іванова сила опору смерті вдихнула сили у втомленого хірурга, подала надію іншим пораненим: «Коли Карналюка виносили з операційної на койку, йому аплодувала вся палата. Поранені з гордістю дивились на свого товариша і радісно дякували йому. їм також передавалась його воля до життя».
Людська сила волі є могутньою рушійною силою, вона може робити навіть неможливе, про що свідчить оповідання «Воля до життя...»

(2)

Творчість видатного українського письменника, сценариста кінорежисера Олександра Довженка — справжня перлина в українській літературі. Його майстерність змальовувати яскраві образи неперевершена. Герої письменника реалістичні,^зяті з дійсного життя. Кожен з образів письменник наділяє своїм самобутнім характером, життєвими принципами, душевною красою чи навіть вадами. Але всі вони розкривають життєву правду, стверджують перемогу людського духу, змальовують красу людського життя. Одним з таких яскравих і глибоких образів є герой оповідання «Воля до життя».

Іван Карналюк — звичайний боєць Червоної армії. «І особливих геройств за ним не числилось, хоч він і вбив уже снайперським способом з півтора десятка фашистів...» Знову був важкий бій. Його було сильно поранено осколком: «Та автомат уже випав з рук, і вже нічим було його підняти з брудної землі. Праву руку, правда, тільки злегка зачепило мінним осколком. А ліва, товариші, висілй, скривавлена вщент...» Але бійцю не хотілося падати. Це було небезпечно, його могли знайти німці й добити. Впасти для нього означало вмерти: «Карналюк біг, тремтячи від несамовитого гніву. Здавалось, якби він стрів на дорозі фашиста, т- зубами, без рук роздер би на місці». Лише вибігши з небезпечної зони, Іван відчув, як сили залишають його. Картини рідної домівки та образи близьких людей попливли перед його очима. Герой зрозумів, що втрачає свідомість, і злякався. Йому не хотілося вмирати.

Військовий хірург дуже стомився. «Всяке діло має свою нудьгу. Йому не подобались поранені і не подобалось вже навіть те, чим завжди він захоплювався в людях ». Йому не подобалась тиха покора, з якою дивилися на нього поранені. Але Карналюк зміг розбурхати в лікареві те, що він вже ніколи не сподівався побачити на війні. Тяжке поранення дало ускладнення — гангрену. Ніхто не сподівавсь, що Іван буде жити. Але герой знайшов у собі сили встати й довести лікареві своє прагнення жити: «Іван лежав перед ним у глибокій нестямі, але його могутня воля до життя передалась лікареві і сповнила його вщерть ». Його сила передалася й іншим пораненим, які з гордістю дивилися на «свого товариша і радісно дякували йому». Адже вони також тепер повірили у життя.
Мені дуже сподобався образ Івана Карналюка. Я вважаю, що лише завдяки такій силі волі, такому натхненню й любові до життя наші бійці змогли перемогти ворога і бути справжніми переможцями в цій страшній війні.

(3)

В оповіданні «Воля до життя» Олександр Петрович Довженко зображує трагічні події Великої Вітчизняної війни. На фоні цих подій він подає нам образ головного героя — розвідника Івана Карналюка.

Цей молодий чоловік був звичайним рядовим бійцем. Особливих геройств за ним не числилось, хоча, звичайно, він убив не один десяток німецьких окупантів. Отже, на перший погляд, у цьому молодому чоловікові не було нічого особливого й героїчного, він був одним з багатьох мільйонів радянських солдат. Але одного разу його сильно поранили, він втратив багато крові, знаходився у досить важкому стані — у нього розпочалася страшна гангрена. Хірург, до якого потрапив солдат, був впевнений, що життя покидало Івана: «Коли його перевезли до шпиталю, він був уже без пульсу, в безнадійному стані. Життя покидало його. Але він не здавався».

Не дивлячись на своє майже безнадійне становище, молодий хлопець залишається в свідомості, його воля до життя настільки велика, що здатна творити чудеса. Іван Карналюк прагнув жити: «Ви думаєте, я вже помер?.. Перев'язку! Дайте!.. Жить хочу!..»
У майже безтямному стані Карналюк встав і сам підійшов до операційного столу. Така могутня віра в свої власні сили дуже вплинула на хірурга, він по-іншо-му подивився на цього солдата й почав працювати ще з більшим натхненням. Після такого надзвичайного одужання хірург захоплюється своїм пацієнтом: «Ви виграли генеральну битву майже без всяких засобів до перемоги... Дякую вам. Ви навчили мене жити. Я схиляюсь перед благородством вашої волі».

Олександр Петрович Довженко в оповіданні «Воля до життя», зображуючи героїчний образ Івана Карналюка, доводить нам величезну силу незламної людської волі.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар