Їхав козак за Дунай Климовський

Їхав козак за Дунай

Їхав козак за Дунай,

Сказав: — Дівчино, прощай!

Ти, конику вороненький,

Неси та гуляй!

— Постій, постій, козаче,

— Твоя дівчина плаче,

Як ти мене покидаєш, —

Тільки подумай!

— Білих ручок не ламай,

— Ясних очей не стирай,

— Мене з війни зі славою

— К собі ожидай!

— Не хочу я нічого

— Тільки тебе одного,

Ти будь здоров, мій миленький,

А все пропадай!

Свиснув козак на коня:

«Оставайся молода!

Я приїду, як не сгину,

Через три года!»

Тебе ж, мила, не забуду,

Поки жив на світі буду.

Коли умру на війні —

Поплач обо мні!

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар