Художній аналіз вірша «Я не знаю мудрості»

У віршах поета переважають мотиви неприйняття миру, меланхолія, скорбота, але для нього характерні й риси імпресіонізму: здатність передати мить, твердження скороминущості життя, мінливість настроїв. Всі ці риси й мотиви ми можемо простежити в даному вірші: «У кожній скороминущості бачу я мири,/Повні мінливої райдужної ігри».

Даний вірш складається із двох чотиривіршів. Залежно від закінчення - чоловіча рима, по розташуванню рядках - суміжна рима. Також у цьому вірші використовується анафора - у другому чотиривірші використовується займенник «я»-«я адже тільки», «я адже тільки», «я кличу». У першому чотиривірші в другому й третьому рядках повторюється слово «скороминущість», а в другому чотиривірші в другому й третьому рядках - фраза: «я адже тільки хмарина». У вірші використовуються питальні й окличні речення й психологічна пауза - умовчання, причому всі ці прийоми перебувають у другому чотиривірші.

Також використовуються метафори: «хмарина, повне вогню» і епітети: «мінливий райдужної гри». Всі перераховані прийоми надають віршу особливу музикальність, легкість. «Вслухуючись довго й пильно в різні звуки, - писав Бальмонт, - удивляючись любовно в окремі букви, я не можу не підходити до відомим угадуванням, я ладу зі звуків, складів рідного свого мовлення заповітну каплицю, де все виконано поглибленого змісту й проникнення». Тепер дивно, чому даний поет більше інших символістів музичний

Вірш «Я не знаю мудрості» не стільки передає думки й почуття автора, скільки будить у читачі його власні.

Але воно звернено не до всім, не до читача-споживачеві, а читачеві - творцеві, співавторові, мрійникові, що зможе продовжити те, що недосказав автор, наприклад, продовжити

фразу «Я кличу мрійників».

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар