Картини народного побуту в поемі «Енеїда» II варіант

Український народ вправі пишатися своїми обрядами та звичаями, повір'ями та віруваннями, численністю прислів'їв і приказок, цікавою традицією народного гумору, неповторністю народних гулянь і розваг, оригінальною національною кухнею та одягом.

Іван Котляревський в поемі «Енеїда», яку називають «енциклопедією українознавства», яскраво відобразив картини народного життя і побуту. За своїм національним колоритом цей твір займає перше місце в українській літературі: у ньому глибоко передані основні риси характеру українців, їх духовність та мораль.

Твір насичено етнографічними елементами. Автор не тільки перевдягнув героїв Вергілієвої «Енеїди» в український одяг, а й переселив в українське середовище. У поемі фігурують численні предмети тогочасного побуту: чоловічий і жіночий одяг, побутові речі, господарські знаряддя. Так, Юнона, коли їхала до Еола, одягла «шнурівку і спідницю», сховала під кибалку мичку», а Венера постає українською панянкою в «шовковому корсеті». Важливе місце в поемі посідають описи бенкетів, де грають на бандурі, скрипках і сопілках, де танцюють гопака і гайдука, третяка і гацука. Столи заставлені всілякими стравами. Тут є: індик з підливою та «свиняча голова до хріну», «галушки з салом», смажені гуси, лемішка та локшина, куліси, юшка, борщ тощо. П'ють троянці «горілку просту і калганку», слив'янку, сивуху: варенуху, пиво, брагу, Грають герої у «свинки», в «горидуба» і «журавля». Згідно з українськими традиціями проходять вечорниці. Спостерігаємо у поведінці героїв і форми народного етикету: зустрічали з «хлібом-сіллю», «віддавали поклін» при зустрічі. Зафіксовано і лікування народними способами, що демонструє Сивілла: «вміла трясцю відганяти», «переполохи виливати». А наляканого бурею Енея «насилу баби одшептали». Мова твору насичена народними прислів'ями і приказками, які іноді зустрічаються у переробленому вигляді: «Еней п'ятами з Трої накивав», а іноді подаються дослівно : «Великії у страха очі».

Яскраво відбиті в «Енеїді» повір'я українців. Так, у пеклі мучаться ті, хто «в комин літали», «їздили на упирях». Обмиваючи загиблого Паланта, жінки «запхнули за щоку п'ятак», щоб не бідував на тому світі. Представлені і моральні вподобання народу: у рай потрапляють ті, хто за життя «не чванились», «не величались». Національний колорит посилюють «укра

їнізовані» імена героїв: Енеєчко, Анхізенко, Лавісонька, Еврусь.

Широка панорама життя і побуту українського народу відображена в «Енеїді» І. П. Котляревського, майстерно змальована культура українців, яскраво зображено їхній характер, а також духовність і мораль.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар