Картини народного побуту в поемі І. Котляревського «Енеїда» (2)

Працювати над своєю «Енеїдою» Котляревський почав ще в 25 років. Тоді, у роки свого формування як поета, він дуже цікавився українською народною творчістю, записував пісні, вивчав звичаї, повір'я нашого народу. В «Енеїді» письменник змалював багато картин народного життя, а також відобразив народні погляди, симпатії, бажання.

Читаємо про Римську імперію, а уявляємо українське село. Ігри, пісні, ворожіння, які згадуються в поемі, відтворюють побут українців. Давні латинські герої, переодягнені Котляревським в український одяг, зображені в побутових умовах України XVIII століття. Ось, наприклад, опис одягу, який Дідона послала Енею:
Штани і пару чобіток,
Сорочку і каптан з китайки,
І шапку, пояс з каламайки,
І чорний шовковий платок.

Хіба подібні описи не надають поемі українського колориту?
Описи страв також нагадують нам зовсім не Давній Рим, а Україну: бублики, борщ з буряком, потрох з галушками, печена з часником свинина, шмат лубенського короваю, київські смажені горіхи, полтавські пундики тощо.
На сторінках поеми нам зустрічаються дівчата «в дробушках, в чоботях, в свитках» і «славнії полки козацькі Лубенський, Гадяцький, Полтавський в шапках ...як мак, цвітуть». Є в «Енеїді» і образи українських казок: скатертина-самобранка, і килим-самоліт, і хатка на курячій ніжці, і справжнісінькі рай і пекло.

Глузує у своєму творі Котляревський з українських панів і чиновників, прославляє народних герцїв. У на-родно-героїчному дусі змальовує автор силу і' могутність Енея в бою:
Махне мечем — врагів десятки
Лежать, повиставлявши п'ятки.
Виступаюче в похід військо також представлено в дусі народних пісень:
Не хмара сонце заступила,
Не вихор порохом вертить,
Не галич чорна поле вкрила,
Не буйний вітер се шумить:
Се військо йде всіма шляхами,
Се ратне брязкотить збруями.

І. П. Котляревський перший серед українських письменників пішов шляхом народності й самобутності, використавши невичерпні багатства української мови. Невмируща поема «Енеїда» стала справжньою енциклопедією життя нашого народу.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар