Краса народної пісні II варіант

Пісня іде поруч з людиною все життя. З нею працюють і відпочивають, вона втілює погляди народу, його світогляд, минуле й сучасне.

Від народження до самої смерті людина нерозривно зв'язана з піснею. В перші дні життя чує дитина колискову, яку співає лагідна мама:

Ой спи, дитя, без сповиття,

Поки мати з поля прийде

Да принесе три квіточки...

Підростаючи, дитя вчиться розкривати душу свою в піснях, виливати у них свої радощі, болі і жалі:

Ой матінко-зірко,

Як у строку гірко:

Куди хилять, то й хилюся,

Бо я всіх боюся.

Протягом багатьох століть створювали люди пісні, вкладаючи в них тривоги, сподівання і надії. З них ми дізнаємося про життя нашого народу, про минуле нашої Батьківщини, мрії пращурів:

Від синього Дону до сивих Карпат

Одна нероздільна родина.

Без панства, без рабства, насильства і зрад, —

Вільна, незалежна Вкраїна.

Український народ виливав у піснях і свій палкий протест проти поневолення та кріпосницького гніту і прагнення до вільного життя:

Із-за гори вітер віє,

А в долині тихо,

Добре було на Вкраїні,

А тепера лихо.

Наш народ вмів і розважатися. Теплим гумором зігріті жартівливі пісні «Грицю, Грицю, до роботи», «Одна дівка задавалася».

Українські народні пісні — найбагатша і найкрасивіша частина усної народної творчості.

Мелодійні та щирі, іноді гнівні, а часом ніжні та ліричні або гумористичні, вони відбивають світобачення нашого народу, містять у собі частинку його душі. Ми маємо плекати ці перлини народної художньої культури.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар