Краса народної пісні І варіант

Україна... Безмежні степи під безмежним небом, зелені гаї над чистими річками, пахощі квітучих садів, спів соловейка під золотими зорями, величний спокій замріяних могил, а над усім цим — чарівна народна пісня, що полонить кожне серце.

Історія нашого народу багата на події. Знав український народ і татарські батоги, і сльози кріпаків, і штучний голодомор. Але пам'ятаємо ми і славні часи, коли зникли за обрієм татарські орди, а глузливий козацький сміх залунав аж у Стамбулі, змусивши турецького султана прислухатись і стрепенутись від мелодійних звуків української мови. А історія не стояла на місці. І зараз стали ми свідками відродження слави свого народу, воскресіння рідної мови, яку намагались знищити назавжди, і знов повернулась до нас чарівна пісня, яка стільки років перебувала в полоні всіляких заборон.

Українська народна пісня... За легендою, дісталась вона Україні від самого Бога. «Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ, — сказав Господь дівчині-Україні, — це — пісня». З того часу залунала пісня в народі.

Народна пісня — не просто розвага: з народних пісень дізнаємось ми і про минуле життя, і про радості людські, і про скорботи. Усі пісні тісно пов'язані з життям народу. Будь-яка подія стає піснею. Звуки народної пісні живуть у кожному серці, лунають у кожному куточку благословенного краю, назва якому — Україна.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

Пісня — душа народу. Який народ, такі й його пісні. Ось чому українська пісня — це «музика зір блакитнооких, шовковий спів степів широких...». Дивна краса.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар