Краса поетичних образів у віршах В. Сосюри

Коли я читаю вірші В. Сосюри, моє серце сповнює невимовно прекрасне відчуття. Чарівні образи один за одним виникають в уяві, дивують своєю ніжністю, поетичністю.

Вражає своїм ліризмом образ України навесні, сповнює душу ніжністю і любов'ю. «На гіллі рясному цвіт немов сніжинки», «у росі фіалки», «ріки у тумані» — усі ці деталі створюють прекрасну картину весняного пробудження природи.

І вже ми разом з поетом чуємо щебет птахів, милуємося синіми далями, дихаємо свіжим лісним повітрям. І вже наше серце лине птахом в безкраю блакить і співає прекрасну пісню про чудесну українську весну, про милу Батьківщину:

... Краю, ти мій краю,

Кращого за тебе я в житті не знаю!

Кращого не знаю, далі мої сині,

Як весну стрічати на моїй Вкраїні.

Така ніжність і замилування красою природи наповнює душу, що з легкістю відчуваєш стан поета, серце якого знову «б'ється молодо і дзвінко».

Я вважаю, що чутлива та щира лірика поета робить людину добрішою, пробуджує її кращі моральні якості, виховує естетичний смак. Мене захоплюють твори В. Сосюри.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар