«Кримські сонети» А. Міцкевича

До кримського циклу увійшли 18 сонетів А. Міцкевича. «Кримські сонети» - твори, особливі за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він був силоміць відірваний. Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду рідної землі, яка підсвідомо проявляється в єстві ліричного героя його «Кримських сонетів». Співає милується красою мармурового фонтана в сонеті «Бахчисарай», який один сумує за колишньою любов'ю та славою міста. Порожнім, алі так саме величним, стоїть будинок великого хана Гірея. Здійснилося пророцтво Даниїла, який передбачив Валтасарову зазагибель

Гробниця легендарної Марії Полоцької в Бахчисараї наводити Міцкевича на думку про спільність доль поета й прекрасної польської невільниці Керім-Прея. Порівнюючи красуню з трояндою, що зів'яла на чужині, Міцкевич бажає розділити її частку й бути похованим поруч.

Сонет «Байдари» присвячений поетом чудовій долині, через якові зазвичай в'їжджають до південного берега Криму. Автор говорити про вершника, що вночі долає ліси, долини, гори. Усе спити, а вершник, доїхавши до моря, кидається у воду. Насолода від купання призводить до миттєвого запаморочення ліричного героя

За розповсюдженою версією, сонет « Аю-Даг» А. Міцкевич присвятив поетові Густавові Олізару, точніше відважності молодого поета, що писав вірші так, як хвилі штурмують беріг. Саме такі вірші, на думку автора, залишають образ поета в народній пам'яті назавжди. І саме таким, незламним перед бурію долі та життєвими нероками залишився в нашій пам'яті великий польський співає, що поклав життя на служіння народу, - Адам Міцкевич.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар