А я тому журавлю
Києм ноги переб'ю, переб'ю.
Пісня.
Земля така гаряча,
Така руда земля.
Маленький хлопчик плаче:
Не бийте журавля!
Притне його до себе
Й руками затуля:
Ой дядечку, не треба,
Не бийте журавля!
У нічній тиші все живе також кричить: «Не бий!»
Не винести того болю,
Не виридати жалю.
Що станеться з тобою,
Мій світе, мій журавлю!
В останню мить побачиш намисто із багряних плям, а земля буде гаряча і чорна.
Панцерники рокочуть,
Крають Чумацький Шлях,
І бідкається хлопчик:
Не бийте журавля!
