Ля-ля-ля С. Олійник

Ля-ля-ля

Шаляпіна і Гмирю

Без мікрофона чув весь світ,

А цей — несе його, мов гирю,

І за собою тягне дріт.

 

Спішить на сцену, бацає ногами й варіює «ля-ля-ля!».

 

Хоч безголосий —

Є в металі

Запас незайманих джерел!

Тож верещить динамік в залі,

Як недорізаний козел!

 

Збагни — чи спів то, чи розмова?

Щось шепче й вертиться, кружля...

Ані мелодії, ні слова! Лящить обридле «ля-ля-ля!»

 

Я б не писав про безголосся

І про таких молодиків,

Та щось багато розвелося

У нас подібних «співаків»!

 

...Скінчивши, радіо включаю,

А в репродукторі здаля —

З тією ж силою лунає

 

Оте крикливе «ля-ля-ля!»

Чудо в черевику

Як відомо, всі ледачі

Ждуть легенької удачі

(Без труда щоб їм везло!).

Так і з Васею було.

Вчиться Вася в п'ятім класі.

Якось друг і каже Васі:

— Знаю чудо я одне.

Чудо справді чарівне.

Будеш мати без мороки

Ти п'ятірки за уроки,

Лиш зроби, мій друже, так:

Роздобудь собі п'ятак,

Приліпи його, мов латку,В черевик під ліву п'ятку,

Узувайся і ходи.

Піде діло — хоч куди!

Це я, — каже, — перевірив. —

 

Вася повірив та поклав п'ятака в черевик.

 

Взувся,

Тупнув,

Взявсь у боки:

— Більш не вчитиму уроки:

— Повезе мені і так,

Під п'ятою ж є п'ятак!

Вранці йшов і всю дорогу

Припадав на ліву ногу.

Ось і школа,

Ось і клас.

Арифметика якраз.

— Боровик, іди до дошки!

— Вася встав, пом'явся трошки,

— На п'ятак натис — дарма!

Де ж те чудо? Щось нема.

...За годину викликають,

З географії питають.

Вася встав — ні в сих ні в тих,

Замість чуда — в класі сміх.

 

Єдине, що зробив черевик — надавив йому мозоль.

Закінчилися уроки —

Бігли учні в різні боки.

Ну, а Вася Боровик

Ледве тяг свій черевик.

Під п'ятою п'ять копійок,

А у сумці — стільки ж двійок!

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар