Любов до батьківської землі в поезії Б. Лепкого «Заспів» (2)

Богдан Лепкий надзвичайно любив рідну країну, особливо ж Поділля, де поет народився. І поезія «Заспів» розповідає саме про любов письменника до подільського краю. Б. Лепкий змальовує в поезії красоти батьківської землі, згадує своє дитинство:
Колисав мою колиску
Вітер рідного Поділля
І зливав на сонні вії
Степового запах зілля.

Цей неповторний, п'янкий аромат степового зілля на все життя залишився у пам'яті поета, як прообраз рідного Поділля.
Далі Лепкий згадує особливо хвилюючі картини та образи з минулого, які викарбувалися в його душі:
Колисав мою колиску
Звук підгірської трембіти.
Що від нього зорі меркнуть
І росою плачуть квіти.

Адже відомо, що трембіта — це музичний інструмент гуцулів, який робили з дерева, у яке вдарила блискавка, і який має тужливе, але надзвичайно красиве звучання. На трембіті грають на свята і під час похорону. Звучання її настільки чарівне, що сама природа схиляється перед цим музичним інструментом. Тому хіба міг забути її голос Б. Лепкий?
Усе було в рідному подільському краї: і радісне, щасливе весілля, і сумний похорон. І те, і інше супроводжували церковні дзвони, звучання яких теж асоціювалося у свідомості поета з батьківщиною:

Колисав мою колиску
Голос недалеких дзвонів,
І веселий спів весільний,
І сумний плач похоронів.
Останні рядки поезії пройняті болем і обуренням з приводу трагічної долі українського народу. Взагалі хочеться сказати, що Лепкий завжди переймався стражданнями, турботами, радощами простої людини, саме тому чільне місце у його творчості посідає сільська тематика. І в поезії «Заспів» він не міг не згадати того, що ятрило його серце:

Колисав мою колиску
Крик неволеного люду,
І — так в серце вколисався,
Що до смерті не забуду.
Уся поезія пройнята щирою синівською любов'ю поета до рідної землі.

(3)

Богдан Лепкий палко любить рідну землю, про це він розповів нам у своїй поезії «Заспів». Для чутливого поета нема кращого краю, ніж рідне Поділля. Там йому знайоме все: і мальовнича природа, і особливий звук гірської трембіти, і народні традиції.
Колисав мою колиску
Вітер рідного Поділля...

Лепкий наголошує на тому, що з самого дитинства рідний край живе в його серці. Для кожної людини мала батьківщина стає по-особливому важливою, адже це місце, де живуть батьки, де ти народився. Це місце, що назавжди залишається в пам'яті і через багато років згадується з почуттям невимовної любові:
Колисав мою колиску
Голос недалеких дзвонів,
І веселий спів весільний,
І сумний плач похоронів.

Загальновідомо, що Поділля — це місце, де народні традиції найбільш збереглись. І Богдан Лепкий згадує, що перші відомості з народної культури він почерпнув саме там, адже змалку спостерігав за українськими звичаями та слухав мелодійні фольклорні пісні.
Але крім цього поет бачив тяжке життя поневоленого народу, йому ставало дуже боляче за батьківську землю та за своїх земляків:
Колисав мою колиску
Крик неволеного люду...

У поезії «Заспів» Б. Лепкий відобразив свою палку любов до рідного краю, такого багатого на культурні традиції, і співчуття гіркому болю простого народу.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар