Любов до рідного краю у творах «Заспів», «Видиш, брате мій…» III варіант

Богдан Сильвестрович Лепкий народився на Поділлі в 1872 році. З 1899 року він переїхав до Польщі, де і жив до самої смерті. Рідний край, Батьківщина — найдорожче, що є у кожного з нас. І вони є найсолодшими спогадами Б. Лепкого. Його поетичний спадок пов'язаний з українською народною пісенністю. У цій поезії виражене святе для кожної людини почуття любові до рідного краю, безмежна туга й сум за його втратою! У творах його чуємо біль тих, хто втратив найдорожче — милий серцю рідний край, Батьківщину. У вірші «Заспів» ми бачимо в поетові пристрасного співця подільського краю, де він народився. Він використовує символи, за якими ми відразу впізнаємо, який край він оспівує: «звук підгірської трембіти», «вітер рідного Поділля». Цей край є одним з наймальовничиших в Україні. Тим більшим смутком сповнює душу поета суперечність між красою рідного краю і тяжким життям народу. Йому «... крик неволеного люду... так в серце вколисався, що до смерті не забуде».

Вірш«Видиш, брате мій...» був написаний у 1912 році. Поет пізно ввечері, восени, йшов з театру, а в небі журливо курликали журавлі, відлітаючи до вирію. Їх голоси перекликалися з голосами емігрантів, які відправлялись на чужину. Цей вірш було покладено на музику Кирилом Стеценком. І він став реквіємом — гімном масової еміграції польських, галицьких, буковинських трударів за океан у пошуках кращої долі. Вірш більш відомий під назвою «Чуєш, брате мій...». У ньому виражена туга за втратою рідного краю, тяжка мука і біль тих, хто покидає Батьківщину. Читаєш і проймаєшся тугою, смутком. Дуже шкода тих людей. Вони залишали рідних, близьких друзів, рідну землю, могили батьків. Обривали коріння і їхали.

Коли я читав ці вірші, повні смутку і туги за рідним краєм, мене теж охопив сумний настрій. Я замислився над гіркою долею людей, що називаються емігрантами. Дуже тяжко жити серед чужих людей на чужині. Хочу жити все життя з рідними, друзями на Батьківщині. Зараз наша Україна вільна, наш народ будує демократичне суспільство. І я хочу жити тут і будувати щасливе майбутнє разом зі своїм народом у своїй державі.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар