Людина є дитям природи («Мауглі» Р. Кіплінга)

Відомий англійський поет, прозаїк, літературний критик, лауреат Нобелівської премії (1907). Кіплінг народився і деякий час жив в Індії, навчався у приватних школах Англії. Літературну діяльність розпочинав як поет. Одразу ж здобули популярність його поетичні збірки «Департаментські пісні та інші вірші» (1866), «Пісні казарми» (1892), «Сім морів» (1896). Особливе обдарування літератор виявив у жанрі короткого оповідання. У Індії та в Англії його збірки «Місто страшної ночі», «Сватання Діни Шанр» (1890) були надзвичайно популярними. Крім того, він пише пригодницькі романи «Згасле світло», «Наулахка». Герої творів Шилінга - звичайні люди, але показує їх автор у незвичних ситуаціях. Велику популярність у всьому світі здобули «Книга джунглів» та «Друга книга джунглів», які вийшли одна за однією - 1894 та 1895 рр. У цих книгах поєднані поезія і проза, автор стверджує ідею гармонії людини і природи.

Про життя людини поряд із вільними, не замученими (людиною у зоопарках) тваринами ми можемо прочитати у книзі відомого англійського письменника Редьярда Кіплінга «Мауглі». У творі мова йде про Мауглі - маленьке людське дитинча, яке одного разу теплого літнього вечора увійшло до нори вовків. Батько Вовк і Мати Вовчиця дуже полюбили його і прийняли в свою родину. Зграя дала згоду - і хлопчик ріс серед вовченят, немов серед рідних братів та сестер. Дика природа оточувала Мауглі. Дикі, темні ліси, перевиті ліанами, бамбукові зарості, болота - весь цей дикий світ, населений вільними хижими тваринами. У хлопця були вчителі, які викладали йому по-різному і лише свої «предмети». Справедливий і відважний батько Вовк, трохи вайлуватий, але добрий ведмідь Балу, чорна «готична» пантера Багіра, великий слон Хатхі - всі вони пестують людську дитину, вчать її різним (суворим, але справедливим) законам Джунглів, і всім мовам, якими він навчився говорити дуже важливі слова: «Ми з тобою однієї крові..,» У цьому були єдині усі звірі. Незважаючи на різні характери, вони завжди могли об’єднатися і допомогти один одному у скрутні часи. Ця єдність дає сили Мауглі приручити Червону Квітку і здолати Шер-Хана.

Тваринам - героям книги - Кіплінг надає суто людських рис здатність розмовляти, думати. Але до того ж він настільки майстерно -описує їх поведінку, спосіб життя, що читачі не тільки захоплюються незвичайним сюжетом, а й дізнаються багато нового про тварин, і У дивовижно реалістичних описах вони постають перед нашими очи- -ма, здається, ще трохи - і можна буде руками доторкнутись до барвистого візерунка на спині Каа, чорної шовковистої шерсті Багіри. Я не живу у джунглях, але знаю, що у тварин є чому повчитись. У мене вдома є кішка, яка нагадує Багіру в мініатюрі. У неї також чорна шовковиста шерсть, великі зелені очі, що просвічують твою сутність своїм пронизливим холодним поглядом, м’які, але сильні! лапи з гострими кігтями, граційна хода. Я назвала її Пантерін (від німецького «пантера»), та коли в неї добрий настрій, я кличу її просто -Панті. їй ніколи не накажеш, що робити, вона завжди буде діяти так, як вважає за потрібне. У кішки немає господаря, бо вона - рівноправний член нашої родини. Іноді мені здається, що Панті ніби розмовляє зі мною. І навіть коли вона мовчить, поважно сидячи в мене на колінах, я знаю, що наше з нею спілкування не припиняється. На жаль, людина втратила можливість досконало розуміти мову тварин, але якщо б я її знала, я б розпитала Панті, як виходить у неї бути такою незалежною і водночас ласкавою, граційною гарною - справжнім втіленням досконалості.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

Залишити коментар