Майстерність творення алегоричних образів у байках П. Гулака-Артемовського (2)

У житті Петра Гулака-Артемовського був період, коли йому довелося працювати вчителем у поміщицьких родинах. І хоча він не був кріпаком, не залежав повністю від панів, все ж таки займав становище слуг, і тому йому не раз доводилося вислуховувати догани панів за кожну пляму в зошитах своїх учнів, за кожну помилку, за кожну недбало написану літеру. А яку кричущу несправедливість, яку нелюдську жорстокість поміщиків не раз доводилося спостерігати молодому вчителеві по відношенню до кріпаків!

Ні Гулак-Артемовський, ні кріпаки, ні мільйони інших поневолених не могли нічого заподіяти панам, бо за ними стояв самодержавний режим, сам цар і численна армія. І коли знаходилися ті, хто закликав до боротьби з кріпосницьким ладом, ті, у кого вистачало сміливості повстати проти своїх гнобителів, — їх переслідували й тяжко карали. Але вільну думку неможливо задушити, як не можна знищити одвічне прагнення людей до правди і свободи.
Несправедливість навколишньої дійсності не давала спокою і Гулаку-Артемовському. Жорстокість, безмежна сваволя панів викликали протест у його душі. Але висловлювати свої думки прямо було дуже небезпечно. Тому молодий письменник вдався до жанру байки. Так, у своєму творі «Дві пташки в клітці» він висловив думку, що свобода дорожча і миліша людині за неволю, навіть, якщо ця неволя є «золотою кліткою».

Широкої популярності в народі здобула байка «Пан та Собака», в якій письменник в гостросатиричному плані характеризує панів, як безмежно жорстоких і свавільних, як розбещених і аморальних. Але робить це Гулак-Артемовський за допомогою алегорії. Молодий письменник уводить читача у світ казки, і цим ніби захищає себе від гніву уряду. Але ж не важко в образі Рябка вгадати звичайного кріпака, який був змушений за крихту хліба працювати на панів, а за це його ще й часто-густо карали. Причому покарати його могли ні за що — за поганий панський настрій, за те, що пан « програвся в карти », а « паню... всю ніч кусали блохи ». В алегоричному образі Рябка автор показав безправне становище кріпаків та їх беззахисність перед законом.
Окрім Рябка і Пана автор увів у свою байку ще один алегоричний образ — Явтуха — панського посіпаку, який сам же є кріпаком, але зміг вислужитися чи підлеститися до панів, і тепер вважає, що має право бити свого ж брата-селянина.

«Пан та собака» Петра Гулака-Артемовського є яскравим зразком української класичної байки. Гуманний зміст і мораль, яскраві алегоричні образи, майстерно створені автором, забезпечили цій байці широку популярність в народі, послужили посиленню антикріпосницьких настроїв у тогочасному українському суспільстві.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар