Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці «Мірошник» II варіант

У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності.

У творі «Мірошник» Л. Глібов зображує недбалого господаря, який «не гаразд за діло брався». Маючи водяний млин, цей «хазяїн» не доглядає за ним та не ремонтує:

Вода раз греблю просмоктала...

Ну що ж! Узять би й загатить.

Так ні! Мірошник спить та спить.

Вода ж біжить... ще більш прорвала;

Хомі й за вухом не свербить.

До порад людей Мірошник прислухатися не хоче, бо сподівається, що «води ще стане на весь вік», адже «річка — не калюжа». Такі необачність та лінощі призвели до сумних наслідків: «вода зійшла — колеса стали».

Тільки тепер зрозумів Хома, що сталося лихо.

Злякався Мірошник тай біжить

Притьмом до прірви, щоб гатить.

Мірошника проймають страх і розгубленість. Звідси його ненависть до невинних курей, що прийшли до ставка напитися води. Однак помста курям не виправила безпорадного становища Хоми: «млин стоїть, хоч прірву й загатив». Хома залишився ні з чим: і без води, і без курей.

У моралі байки Л. Глібов висловлює головну думку твору. Кріпосники марно витрачають сотні карбованців, однак жорстоко визискують трудівників. Автор застерігає панів: такий спосіб ведення хазяйства може призвести лише до повного банкрутства.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар