Микола Вороний Блакитна панна

Блакитна панна

Своєрідна побудова вірша передбачає використання тавтології як основного художнього засобу.

Має крилами Весна Запашна,

Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах...

Сяє усміхом примар

Попелястих, пелехатих.

З-поза хмар,

Попелястих, пелехатих.

Поезія вирізняється специфічним способом римування: римуються перший, другий, п'ятий, сьомий рядки і третій, четвертий, шостий, восьмий.Ось вона вже крізь блакить

Майорить,

Довгождана, нездоланна...

Ось вона — Блакитна Панна!...

Гори, гай, луги, поля —

їй виспівує: «Осанна!»

Вся земля

їй виспівує: «Осанна!»

А вона, як мрія сну

Чарівна,

Сяє вродою святою,

Неземною чистотою,

Сміючись на пелюстках,

Променистою росою.

На квітках

Променистою росою.

І уже в душі моїй

В сяйві мрій

В'ються хмелем арабески,

Миготять камеї, фрески,

Гомонять — бринять пісні

І сплітаються в гротески.

Голосні

І сплітаються в гротески.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар