Моє розуміння твору «Чорнобильська мадонна» (1 варіант)

26 квітня 1986 року трапилася трагедія на Чорнобильській АЕС, трагедія всесвітнього значення. Коли вибухнув реактор на атомній електростанції, смертоносна радіоактивна хмара заполонила велику територію. Але найбільші страждання випали на долю українців, білорусів та росіян. Найжахливіше те, що великий рівень радіації не тільки у минулому, сьогодні, а й через багато років буде забирати здоров'я й життя багатьох людей.

Про Чорнобиль багато писали. Цей вибух зворушив увесь світ. До цієї катастрофи не залишився байдужим й Іван Драч—сучасний український поет. "Тяжко пишу, зболено розмірковую, словами гіркими наповнюю аркуш", — так починає свою поему-трагедію поет. Твір поділено на кілька розділів, є також пролог і епілог. Ця поема зворушила душі багатьох людей. Прочитавши її, кожен відчуває, як у серці відгукнувся чорнобильський біль. Це — загальносвітова катастрофа, бо чорнобильські наслідки швидко ліквідувати неможливо. Ця трагедія вплинула на долі багатьох людей, які мешкали в чорнобильській зоні. Звичайно, у перші хвилини аварії треба було евакуювати всіх мешканців в інші якомога віддаленіші місця від цієї зони. Але людям, які народилися, росли й жили тут, дуже тяжко було залишати свої рідні оселі. Найважче це було людям похилого віку. У поемі "Чорнобильська мадонна" син забирає свою матір у Київ, у багатоповерховий будинок, вона втікає додому, бо звикла до землі. Що чекає її там, крім тяжкої хвороби, а далі — смерть? Крім того, все забруднено: і земля, і річка Десна, і все, що буде родити земля:

Питати тоді одне-однічіньке:

Де знайти кілометри целофану

На рукотворне Київське море...

"Хрещатицька мадонна" — це кульмінація поеми. Тут автор зображає всі жахи трагедії. Жінка Катерина, народивши після чорнобильської катастрофи мертвого сина, збожеволіла. Від свого горя вона навіть посивіла, своїм виглядом Катерина наводить страх.

У юрмищі хрещатицького дня

Ти боса йшла... З лахміття ляльку ти

Несеш куди? Хіба в психіатричну?!

Замість дитини жінка несе на руках згорнуте ганчір'я, "ніщо". Це образ мадонни, що коливає мертву планету, страшний образ.

І справді, ті матері й жінки, які отримали великий рівень радіації, вже, мабуть, ніколи не зможуть народить здорову дитину Це справжнє горе.

У цій поемі Іван Драч засуджує також тих людей, які прагнуть всіма способами заробити собі кар'єру. Завдяки таким байдужим людям, які не замислюються над наслідками свого "створення", і трапляються подібні трагедії. Автор показує нам, що за такі недоробки, недогляди, недоліки вчених, ми, люди, платимо своїм здоров'ям і життям Іван Драч порівнює чорнобильську катастрофу з війною, коли загинули мільйони людей:

За безлад у безмір, за кар'єри і премії,

Немов на війні, знову вихід один:

За мудрість всесвітню дурних академій

Платим безсмертям — життям молодим.

Люди повинні замислитись і зупинитись, повинні перестати з-н-и-щ-у-в-а-т-и... Все залежить лише від нас самих, і наше щасливе і здорове, життя тільки в наших руках. Цінуймо ж його!

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

Залишити коментар