Мотиви й образи народних пісень у поезіях О. Олеся

О. Олесь входить в літературу як співець кохання. Він почав писати ще в дитинстві, коли йому було приблизно дев'ять років. Значний вплив на формування майбутнього поета мали народні пісні. Як відомо, О. Олесь любив награвати собі на музичних інструментах, коли створював свої вірші. На його думку, музика може передати почуття душі найкраще, тому його вірші дуже легкі та мелодійні. І ми вже не дивуємося, що багато творів О. Олеся стали популярними серед народу піснями: «Айстри», «Любов», «Сміються-плачуть солов'ї...»

У його віршах ми не зустрічаємо штучно ускладнених асоціацій, багатопланових образів, які б насичували поезію. Ні, його асоціації легкі й прозорі. Образи природи і соціальної картини завжди з'єднані з настроями серця. Усе це нагадує нам специфіку народних пісень.

Один з найвідоміших віршів О. Олеся — поезія «Айстри», яка вражає мелодійністю та поетичністю образів. Тут йде мова про долю сподівань і надій. Це алегоричний вірш. Життя квітів — це життя людей. О. Олесь продовжує тему журби і радості. Доля випробовує людину горем, але надія допомагає перемогти. Життя завжди торжествує. Але це не зрозуміли айстри, вони вмерли, не дочекавшись весни.

Схилились і вмерли... І тут, як на сміх,

Засяяло сонце над трупами їх.

Цей вірш дає зрозуміти, що треба не коритися долі, а здобувати її, завжди мати надію. Твір «Айстри» спонукає нас замислитися над тим, що життя дається один раз.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар