Можливо, янголи поряд… (за оповіданням Г. Маркеса «Стариган з крилами»)

Можливо, янголи поряд...
(за оповіданням Г. Маркеса "Стариган з крилами")
Іде дощ. Пелайо з Елісендою викидають крабів, які наповзають у будинок. Краби не чарівні, а звичайнісінькі, і хвороба у їхньої дитини справжня, з високою температурою. А от янгол, який потрапив до них у двір і борсається великими крилами у багнюці - то вже диво.
І, як виявилося, зовсім не лихо він приніс і не за дитиною їхньою прилетів, щоб забрати її на небеса, а зовсім навпаки - на ранок дитина прокинулася здоровою і веселою. Може, завдяки янголу? А може, й ні. Пелайо та Елісенда цього не знають, та й не дуже переймаються, бо янгол - то для них зайвий клопіт.
Мови їхньої янгол не розуміє, та й вигляд має зовсім не янгольський - якийсь беззубий, маленький стариган з облисілою головою. Крила, правда, у нього є, і навіть лікар, який оглянув його, здивувався: крила ростуть так органічно в його тілі, що виникає запитання: чому вони не ростуть у людей?
Маркес - письменник, для якого чарівне і справжнє, фантастичне і реалістичне, містичне і дійсне, поетичне і прозаїчне є нерозривними.
З якогось іншого світу до людей раптом злітає янгол, а вони ставляться до нього, як до великої курки, ще й поселяють у курнику. Доглядають за ним, але зиск свій з цього мають. На таку дивину подивитись хоче всяк, і подружжя дуже швидко збагачується - тепер у них двоповерховий будиночок, ферма для кролів, у них є досить грошей.
А може, і янголові щось перепало? Дзуськи! Янгол ніби й ні до чого! Його дзьобають кури, вишукуючи в ньому "космічних паразитів", безбожники кидають у нього камінням, а один "сміливець припалив йому залізякою бік, і очі старого наповнилися слізьми".
Оце такі люди. Ну, майже як кури, а то й гірше, бо кури хоч тілу янгольському допомагали, а люди дошкуляли і фізично, і морально.
То хто ж хворий - янгол, який не може злетіти, чи оці люди, для яких цирковий інтерес, прагнення розваг, жага збагачення перекриває щось вище, більше, цінніше?
Думаю, що Маркес хоче показати байдужість людини до всього - вона вже звикла до різних див, то й янгол - просто звірина, не більше того.
"... і подивився Господь Бог на землю, і ось вона розтлінна: тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі..." Бог насилає потоп на землю, щоб очистити скверну, знищити зло. Маркес використовує біблійний варіант: дощ іде вже три доби, і в цей час з'являється постраждалий янгол. Якби людина зупинилася і подумала, вона б зрозуміла, що це знак Божий, це випробування, послані з небес, щоб установити рівновагу добра і зла, щоб врятувати людей. Але не тільки прості люди не мають шанобливості до янгола, не вміють захистити нещасного старого і церковні служителі. Крила для них не доказ янгольської приналежності, а от документ, папірець від самого Папи міг вирішити усе. Але листування "могло б тривати поки світу й сонця"...
З весною янгол почав набирати сил, Він відроджується, як і земля, стає молодшим, дужим, злітає в небо і покидає цих людей, які так і не змогли, не захотіли знайти з ним спільної мови. На очах у Елісенди - сльози, але не від того, що їх покинув янгол, а від того, що вона ріже цибулю. її почуттів не вистачило навіть на такий простий людський вчинок.
Маркес символічно, через натяки і алегорію показує єство сучасної людини, яка з усього хоче мати самий тільки зиск і не помічає, що незвичайне, святе, рятівне - поряд.
Дуже часто так буває у житті: людина чекає чогось більшого, мріє про краще, і не помічає того, що це "краще" вже є, його тільки потрібно помітити і прийняти.
Я думаю, що кожен може у своєму житті віднайти такого втраченого янгола. Я через свою дурість втратив друга, бо поряд були ніби і. Тепер я розумію свої помилки, і в мене теж часом виступають їй. І вони зовсім не від цибулі...

Схожі записи з категорії Маркес

Казка і міф у романі Габріеля Гарсіа Маркеса «Сто років самотності»
Життєстверджуюча сила роману «Сто років самотності» (за твором Габріеля Гарсіа Маркеса «Сто років самотності»)
Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми (за новелою Ґ. Маркеса «Стариган із крилами»)
Тест на людяність (за новелою Г. Маркеса «Стариган із крилани»)
Родовий міф Буендіа як попередження людству (за романом Г. Г. Маркеса «Сто років самотності»)
Реальна фантастичність в романі Г. Г. Маркеса «Сто років самоти»
Життя як сон (за романом Габріеля Гарсіа Маркеса «Сто років самоти»)
Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми в оповіданні Габріеля Гарсіа Маркеса «Стариган із крилами»
Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми
Проблематика та система образів роману Г. Г. Маркеса «Сто років самотності»

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар