I. Я безжурний веселощів спів Обминав на своєму віку...
(У той час, коли жив і творив Борис Грінченко, в письменницькому середовищі точилися дискусії щодо завдань літератури. Багато митців відстоювало ідею «чистої літератури», «літератури для літератури». Поширювалося декадентство і занепадницькі настрої. Борис Грінченко одним рядочком окреслив своє бачення завдань літератури.)
II. О, якби умів я книги тисячами розплодити, Зайнялось би скоро всюди сонце правди і просвіти.
1. Основний мотив вірша «Доки?» (Вірш «Доки?» Борис Грінченко написав у той час, коли сам шукав відповіді на багато питань, які хвилювали його і не давали спокою його душі і молодій уяві. Люди чекали волі, та час минав, а «довгий гніт минулих днів» не давав дихнути і вимагав від людей приховувати свої почуття. Доки ж будуть люди так жити? Та відповіді не було — «все мовчить!».)
2. Ми на роботу на світ народились, Ми для борні живемо.
(Відповіддю на питання, що так мучили ліричного героя вірша «Доки?», став вірш «До праці», написаний Грінченком того ж 1881 року. Замолоду часто буває, що людину раптом охоплюють такі сум і туга, що життя здається неможливим. І раптом звідкись приходить проста відповідь на найскладніші питання. Ось так і вісімнадцятирічний поет сам знайшов відповіді на свої питання. Для того, щоб бути вільним, треба йти своїм шляхом, наполегливо працювати і нічого не боятися.)
3. Романтичні почуття в житті поета (вірш «Під вербами»). (Борис Грінченко був справжнім борцем за щастя України. Він також пізнав і справжнє кохання, яке прийшло до нього за молодих літ і не полишало до смерті. Це велике, всеохоплююче почуття відкрило нам тонкого лірика, який помічає, як «в хвилях купаються віти», як сонячне проміння своїм сяйвом вкриває річку й дерева. Ліричний герой захоплений чудовою картиною: вродлива дівчина в річці пере полотно, «бризками воду збиває». Закоханий погляд помічає все — і «карії очі — мов зорі з небес», і «губи — червоная вишня», і хвилі волосся, і «дужі й малі рученята» ) III. Естетика поетичних творів Б. Грінченка. (Борис Грінченко якось сказав: «Я силкувався знайти іскру свіжу там. де, здавалось, була сама темрява». Його політична поезія мужня, наступаїьна, сповнена закликів до дії і пристрасної віри. Поетична творчість Грінченка різнопланова, у ній відбита широка гама роздумів і настроїв. «Про кохання ізнов я співаю пісні», — говорить поет. І дійсно, творів інтимного та пейзажного плану в доробку Грінченка чимало. Вся його поезія глибоко оптимістична.)
