«Нове життя нового прагне слова…»

Життя не стоїть на місці. Людство пройшло багато етапів у своєму розвиткові: був і родоплемінний, і рабовласницький, і феодальний лад. Відповідно до змін суспільного устрою змінювалась культура, а разом з нею мистецтво, зокрема література.

Зараз ми живемо у перехідну добу: перш за все, у час будування нової держави, та не тільки. Ми вперше дізнаємося про те, що для Заходу є зовсім звичними речами ринкова економіка, багатопартійніть, гласність. До недавніх часів ці слова були не тільки незрозумілими, але часом і невідомими. Більш звичними були «компартія», «соціалізм», «комунізм» тощо. Відповідно і періодичні видання, і підручники, і навіть видання творів художньої літератури, які не мали ніякого відношення до радянської дійсності, не могли обійтися без цих слів. Але життя змінилося: ми тепер орієнтуємося на Захід і впевнені в тому, що демократія можлива і при капіталістичному ладі, а «буржуазія» і «націоналіст» не є лайливими словами.

Наведемо приклад. Після революції 1917 року зовсім неактуальними були такі поняття, як пани, цар, панщина чи кріпак. Натомість з'являлися твори про революцію і реалії молодої держави — СРСР, а з 1941, наприклад, — про війну чи повоєнну дійсність. Для письменника немає нічого гіршого, як бути неактуальним. Який би він не був талановитий, але якщо він пише про те, що зовсім нецікаве його сучасникам, його не помітять.

Отже, зараз ми маємо ситуацію, чимось схожу на 20-ті роки XX століття. Змінилася не тільки держава, змінився сам устрій від соціалістичного до капіталістичного, змінилося суспільство, а разом із ним і самоусвідомлення себе у світі. Навряд чи хтось з нас, перебуваючи за кордоном у 70-ті, назвався б українцем, а швидше — радянським громадянином. Змінилося і ставлення наше до дійсності, на яку ми дивимося без ідеологічного нашарування, а тому можемо мати і висловлювати власну точку зору. А отже, змінюється і наша література, і наша публіцистика. З'являються не тільки нові слова у буквальному смислі цього слова, а й сприйняття цих слів. І як би ми не захоплювалися творами письменників минулих часів, не всі вони залишаються і зараз актуальними, тобто такими, що співзвучні настроям.

Отже, нове життя з усіма його недоліками чи достоїнствами змінює не тільки наше життя, а й словесне. І хоч мене особисто те, що минуло, мало стосується, бо я не пам'ятаю радянських часів, але тим більше це нове слово стосується мене, бо воно втілює саме мою дійсність, мою сучасність.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар