«ІНСТИТУТКА» (переказ)

Переказ твору «ІНСТИТУТКА», що висувається на ЗНО української мови та літератури. Ще раз наголошую, що твори треба читати повністю.

Кріпачка Устина живе у старої пані. Та ось повернулася додому онука пані, що навчалася в Києві в інституті шляхетних дівиць. До послуг собі панночка вибрала Устину. І з того часу зла й вередлива інститутка майже щодня знущалася з дівчини, била її, одного разу трохи не задушила за те, що не догодила їй із зачіскою. Трохи спокійніше ставало лише тоді, коли приїжджали в гості паничі. Під осінь підійшла «панноччина доля» — це був молодий військовий лікар. Скоро відбулося й весілля, і Устина разом із молодою переїхала на хутір, що належав чоловікові інститутки. Пан був не такий суворий, але його добрість не приносила ніякої користі, бо вінпотрапив у повну залежність від своєї дружини і виконував усі її вимоги….

На новому місці Устина зустріла хлопця-кріпака Прокопа. Вони покохали одне одного. А пані дедалі лютішала. Народився у неї син. На хрестинах Прокіп попросив у пана дозволу одружитися з Устиною. Пан дозволив, а пані змушена була дати згоду тільки після втручання кума-полковника та інших гостей. Та потім ще довго гнівалась на пана і сварила Устину. Дівчина залишилась при панії. А вона все їй дорікала, глузливо запитувала, чи краще живеться в заміжжі.

Так жили до осені. Якось трусили яблука в садку. За те, що старенька кріпачка дала кілька яблук дітям, пані стала її бити. Устина кинулась до бабусі, а пані вчепилась їй у коси. За дружину заступився Прокіп, і, за наказом пані, його зв’язали й відправили до міста, щоб віддати у москалі. Устина потайки поїхала з чоловіком. Поки Прокіп проходив військове навчання, Устина пішла поденно працювати. Життя було нелегким, але любим. Молодята легко зітхнули, робили, що хотіли, нікого не боялись. Та весною пройшла чутка: москалі йдуть у похід. Провела Устина чоловіка аж до Києва. Там і залишилася працювати в однієї жінки.

Пройшло сім років, а молодиця все дожидається коханого: «Він чоловік мій і добродій мій… І ходжу, і говорю, і дивлюсь — байдуже мені, що й є ті пани у світі!»

Головний персонаж повісті — кріпачка Устина. Від її імені ведеться розповідь, отже, крізь призму її сприйняття змальовано панів, кріпаків і взаємини між ними.

У розповіді Устини відтворено велику моральну силу кріпачки, її спостережливість, вдумливість, уміння розпізнавати людей та влучно й дотепно їх характеризувати.

Весь час Устина мріє про краще життя, висловлює свій біль за долю покріпачених. В її словах і думках втілено

настрої покріпаченого селянства. Устина сама не стає на шлях активної боротьби проти кріпосників, але всіма

своїми думками і прагненнями вона поділяє й підтримує сміливі протестантські вчинки Прокопа і Назара.

Як говорить Прокіп, так і діє. Коли інститутка кинулася бити Устину, Прокіп придержав її за руку. Суворо й рішуче

попередив він і пана: «Не підходьте, пане, не підходьте!» За це Прокопа віддали в солдати.

Назар ставиться до панів вороже і збирається втекти. На панські кривди він уміє відповісти гумором, може

дотепно поглумитися з пана.

Дружина Назара Катря теж здатна одверто виявити свій гнів проти панів. Коли померла їїдитина, вона рішуче заявила: «Тепер я вже не боюсь вас!.. Хоч мене живцем із’їжте тепер!»

В образах Прокопа, Назара, Катрі відображено наростання народного гніву проти кріпосників, показано визрівання солідарності між кріпаками.

У повісті створено образ «вихованої» в інституті жорстокої, вередливої панночки (а потім пані), яка зосереджує в собі всі негативні риси характеру поміщиці-кріпосниці. Це людина нічим не обмежена у своїй поведінці, сварлива й егоїстична, вередлива і невгамовна. її злість і людиноненависництво виявляються у нелюдському ставленні до кріпаків. Після одруження інститутка стає ще лютішою. Вона прибирає до своїх рук господарство і починає безжалісно експлуатувати кріпаків, знущатися з них.

Інститутка й Устина — цілковита протилежність одна одній. Кріпачка Устина сповнена людської гідності, чесності. А «вихована» в інституті поміщиця — бездушна і безчесна.

В образі пана — чоловіка інститутки автор виводить тип ліберала. Він не так суворо, як інститутка, поводиться з кріпаками. Але через свою слабкодухість нічим не може їм зарадити.

Ідейні й художні особливості повісті «Інститутка» дають підстави вважати її одним із кращих творів Марка Вовчка.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар