Образ Альманзора-патріота в «Альпухарсьній баладі» з поеми А. Міцкевича «Конрад Валленрод»

Поема польського поета-романтика XIX ст. Адама Міцкевича «Конрад Вал­ленрод» написана за часів боротьби за незшіежність Польщі. Адам Міцкевич був заарештований, засуджений та висланий у центральні губернії Росії зі своєї улю­бленої Вітчизни —■ Литви. Поет багато розмірковував над долею свого народу, тому і написав поему про Конрада Валленрода.

Конрад Валленрод — герой, який обрав шлях помсти тевтонському ордену за загибель свого народу. У поемі є вставні тексти, які герої вважають загадковими, не розуміють, дтя чого Конрад їх переповідає.

Такою є «Альпухарська балада» — романтична розповідь про мусульманського короля Альманзора, проводиря маврів, яких за часів Реконкісти знищили іспан­ці у фортеці Гранада. Падають один за одним захисники фортеці, та Атьманзор, їхній король, тихенько затишає поле битви. Читачі гадають, що він перелякався і втік, кинувши свій народ напризволяще. Та Альманзор знову з'являється, удаю­чи, що хоче миру, і визнає богів і пророків іспанців. На знак пошани він обіймає і цілує кожного зі своїх ворогів... і падає у конвульсіях. На своїх вустах і у своїх обіймах він приніс смерть ворогам — чуму, від якої ніхто з них не втече.

Героїчний вчинок Альманзора для Адама Міцкевича є зразком любові до Бать­ківщини, уроком ставлення до ворога: краще смерть, ніж рабство і життя у неволі. Та для лицарів, що оточують Конрада Ватленрода, поведінка великого магістра

 

тевтонського ордену є загадкою, не один із них запитує: «Що означає альпухар- ська балада?» У поемі ця балада є ключем до поведінки головного героя: він пле­кає у своїй душі помсту ворогам за поневолення свого народу.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар