Образ Мавки у драмі-феєрії «Лісова пісня» II варіант

Леся Українка — видатна українська письменниця, поетеса, драматург, перекладач, літературний критик, історик, мистецтвознавець. Виняткове місце в творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія «Лісова пісня».

У п' єсі оспівується духовне багатство творчої особистості, та краса, яка живе в душі кожної людини. Мавка — найяскравіший персонаж цієї драми, а постає перед читачем юною лісовою красунею з багатою душею і чутливим серцем, сповненим любові й надії. Найголовніша риса її характеру — волелюбність. Воля для Мавки — така ж неодмінна умова життя, як прекрасна навколишня природа:

Ну, як таки, щоб воля — та пропала?

Се так колись і вітер пропаде?

Мавка любить красу і виступає проти всього, що її

руйнує. Вона відзначається пристрасною любов'ю до природи, до життя у всіх його проявах. Лісова дівчина — дуже поетична натура, вона тонко розуміє музику, гарно співає.

Мавка перебуває в повній гармонії з природою, для неї робота — не повинність невільника, наймита перед своїм хазяїном, не лише засіб існування, а потреба душі, розумне, осмислене діяння, нероздільне з красою. Тому, коли Мавка «глядить корів, то більше дають набілу», нивка, яку вона обробляє, родить гарно, як ніколи до того, ліс, дарами якого обережно, розумно вона користується, відкриває перед нею свої скарби.

Лісовій дівчині притаманні щирість, простота, природність у почуттях. Її приваблює те, що люди, як голуби, паруються «навік». Вона прагне не лише пристрасті, а й духовної спорідненості і любові на все життя.

Мавку охоплює полум'я любові. Заради коханого вона залишає ліс і йде між люди. Міфологічна героїня проносить вогонь свого кохання крізь усі тяжкі випробування життя: мужньо і стійко переносить зневагу і презирство Лукашевої матері, муки нерозділеної до кінця любові, ув'язнення у твердині «тьми і спокою», куди завело її відступництво коханого. Невмируще Мавчине кохання сильніше за смерть. Вона не може вмерти, бо «ніяка сила в світі не дасть їй «бажання забуття».

Мавка дуже добра, співчутлива, вона не бажає помсти і знову повертається до життя, щоб урятувати Лукаша в його найтяжчу хвилину.

Мавка — ідеал людяності, чистоти, духовної рівноваги. Її образ — це символ весни і радості, символ вірного кохання, символ прекрасної мрії. Леся Українка вклала в душу героїні чистоту своєї власної душі, своє розуміння щастя й вірності. Ідея гармонії людини і природи втілена в образі Мавки. Її устами поетеса ствердила невмирущу силу кохання, незламну віру в його безсмертя.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар