Образ першого вчителя залишиться в серці кожного за поезією «Учитель» (3)

У житті кожній людині судилося багато чого пройти, пережити й відчути на собі. Ми, звичайно, зустрінемо багато різних людей, дехто з них стане нам ближче, а інші залишаться лише знайомими. Але не дивлячись на це, ми назавжди залишимо в своїй пам'яті шкільні роки, своїх веселих друзів-однокласників, незвичайні пригоди, що з нами колись відбувались. І серед ццх спогадів особливе місце займатиме образ нашої першої вчительки.
Так само вважає і Володимир Миколайович Сосюра у вірші «Учитель». Цей відомий український поет з щирою теплотою згадує свого старого вчителя, який ввів майбутнього митця в країну знань і щирої дружби:

Ти нас повів закохано і сміло
В незнаний світ, чудесних повний чар.
В твоїх словах, що ми в серцях лишили.
Пізнали ми любові й дружби жар.

З першим учителем ми дізнаємось багато цікавого, незвичного. Те, що раніше здавалося якоюсь таємницею, стає абсолютно зрозумілим. У школі ми вчимо закони сильних вітрів, далеких хмар і яскравого, світлого сонця. Саме тоді починають розкриватись наші душі для прекрасного. У такі хвилини вчитель здається нам чародієм, що відкриває очі на прості речі.

Сосюра низько вклоняється перед благородним, безкорисливим учителем. Після багатьох років він згадує його з почуттям щирої вдячності й відданості:
Для нас сіяє подвигом високим
Твій благородний, безкорисний труд.
У вірші «Учитель» поет згадує свого першого вчителя, образ якого залишився в його серці назавжди.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар