Образ простої жінки-трудівниці в поезії П. Грабовського «Швачка»

Павло Арсенович Грабовський — видатний український поет. Увагу Грабовського не привертають мальовничі краєвиди, не зображує він і власних інтимних переживань. На першому місці для митця показ жахливого становища «змученого народу», лише йому віддає він усі свої найкращі почуття.

Багато поетів у своїх творах уславлюють величних героїв-завойовників, але не Грабовський, адже він підносить образи простих трудівників.

У поезії «Швачка» автор зображує надзвичайно тяжку долю жінки-трудівниці, що вдень і вночі змушена важко заробляти собі на хліб:

З раннього ранку до пізньої ніченьки

Голкою денно верти.

У деякій мірі в таких творах Павло Арсенович наслідує Тараса Григоровича Шевченка, який також був сповнений глибокого почуття поваги до такої жінки й дійсно уболівав за її тяжку долю.

Кров висисає оте остогиджене,

Прокляте нишком шиття…

Жінка змушена постійно працювати, не знаючи відпочинку. Може, раніше вона любила свою роботу, але зараз — люто ненавидить. Їй стає сумно, адже ніхто не подякує, а навпаки, зневажливо викинуть зроблене нею «на сміття». Бідолашна жінка постійно задає сама собі питання:

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…

Боже, чи довго тягти?

У поезії «Швачка» Грабовський піднімає проблему надзвичайно важкої долі простої жінки-трудівниці, переживає разом з нею, горює над занапащеним життям.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар