Образ селянина Данила у творі «Сам собі пан» І варіант

Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов'язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами.

Ця проблема і розглядається автором у творі «Сам собі пан». Головний герой оповідання — селянин Данило, який робить спробу «панського права добути». Він бажає довідатися, «чи можна якось так, щоб мужик в одній хаті з паном сидів». Заради цього Данило купує залізничний квиток до першого класу та їде в місто. Селянина не лякає сутичка з кондуктором, який намагається відіслати його у вагон третього класу, не можуть вплинути на нього і погрози панів. Дотепно і з гумором відповідає Данило на їх злі зауваження, доводячи рівність прав усіх пасажирів: «Ви, пане, не кричіть і не тупотіть, бо й мої такі самі гроші, як і ваші...» Але селянину не вдається «добути людського права» в тогочасному суспільстві. Його кмітливість не допомагає у залі «дворянського собранія», з якого Данила виводить продажний поліцейський, підлабузник-«лакейчук» та «хватальний». Жодного логічного пояснення, чому мужику не можна слухати концерт поруч з панами, посіпаки «сильних світу» не дають. Їх єдина відповідь: «Нідзя, тут только господам можна, панам». Вони мають лише один аргумент — силу. Та селянин і тут виявляється вищим, ніж егоїстичні пани та їхні прислужники. «Не страшно мені тих поліцейських самих, та страшно тієї ганьби та зневаги», — зауважує він з почуттям власної гідності. Данило втікає від солдата. Герой не змінює свого ставлення до «сильних світу» і інших посіпак, почуває презирство до них. Із своєї сутички з панами він виносить тверду впевненість — кожна людина повинна мати людські права.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар