Образ селянина Данила (за оповіданням Б. Грінченка «Сам собі пан»)

Прочитавши оповідання Бориса Грінченка «Сам собі пан», я була вражена тим, як не схожий цей твір на всі інші, що довелося мені читати про часи зародження капіталізму в нашій країні. У цьому творі, як і в багатьох інших, змальовано безправне становище бідних селян, нерівноправність багатих і бідних, такі людські вади, як прислужництво, лакейство, зверхнє ставлення до простого трудівника. Але відтворено все це якось по-новому. На мою думку, головну роль у такому несхожому змалюванні відіграв образ оповідача твору, який одночасно є й головним персонажем — образ селянина Данила.

Данило — це простий селянин, який одного разу вирішив дізнатися «чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів». Отож він зробив «спробу панського права здобути». Але зробив він це не тому, що хотів в очах інших виглядати паном або дорівнятися до панів хоч на мить. А тому, що мав принципову натуру, хотів відстояти свої людські права, а назвав їх панськими, бо простих трударів пани не вважали за людей.

Селянин вирішує поїхати до міста залізницею. Його пригоди починаються з того, що він придбав білет у вагон першого класу, туди, де їхали тільки розпещені багатії. Данило розкривається перед читачем поступово в його зіткненнях з іншими героями твору. Він постає перед нами людиною простою, скромною, не хвальковитою, але з почуттям власної людської гідності. І якщо на пероні, коли кондуктор не схотів його пускати до вагону першого класу і став обзивати різними лайливими словами, він промовчав, то це не через те, що не мав почуття гідності, а тому, що не хотів провокувати сварку. Вже у вагоні він поводиться настільки гідно, що відстояв своє право курити в купе разом з панами, хоча їм це дуже не подобалося. І як йому не хотілося спробувати турецького тютюну, що курили пани, він відмовився, бо мав почуття гордості. Він навіть не доторкнувся до цигарок, кинутих паном. І тільки потім, коли його не один раз пан із закрученими вусиками попросив пригоститися його тютюном, він погодився, бо відчув, що просять його як людину.

У розмовах Данило постає кмітливим і розумним чоловіком. Він вміє вести розмову, вміє схитрувати. Він людина досить наполеглива, бо як не моторошно було йому заходити в вагон до панів, а потім у місті в «зал дворянського собранія», він все одно бажав довести до кінця розпочату справу.

Отже, в образі Данила Борис Грінченко втілив кращі риси вдачі трудової людини, людини, яка заслуговує на повагу, показав прагнення до справедливості і рівноправності, до утвердження себе в суспільстві.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар