Образ Вітчизни в поезії «Україна» II варіант

Т. Осьмачка — один з українських поетів, який мав дуже трагічну долю. Він підпадав під репресії, внаслідок чого його не друкували, рятувався від репресій, симулюючи божевілля, помер на чужині. Доля його була тяжка, але любов до України проходить червоною смужкою через усю його творчість. У Т. Осьмачки

Україна — це мати, яка втрачає своїх синів і доньок. Тут поет має на увазі і голод, і кров громадської війни, що робили пустелю там, де цвіли вишневі садки.

Т. Осьмачка багато своїх поезій присвятив темі Батьківщини. Це і «Деспотам», і «Лист», і «Україна». Вірш «Україна» є невеликим за обсягом, але автор зумів яскраво подати образ своєї рідної країни, зумів відобразити і свою гарячу любов до неї. У першій частині вірша автор охоплює зором всю панораму України, перелічує її невичерпні багатства. Складається враження, що в цій прекрасній країні криється багато такої сили, яку не здолати ніяким ворогам.

В описі багатств України автор звертається до гіперболи:

... води мої неношені,

риба у них неціджена,

птахи мої незлякані,

діти мої незлічені...

Поет використовує оригінальний епітет «синьонебая» щодо України. Це відповідь тому образу, що малює поет: чиста та прекрасна країна, повна краси.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар