Образ Ярослава Мудрого (за п’єсою «Ярослав Мудрий»)

Знову і знову повертається український народ до своєї історії, щоб набратися снаги і з новими силами почати будувати нове суспільство. Наша історія радувала і засмучувала, й одночасно воскрешала невгасимий дух боротьби за власну незалежність, волю. Саме тому, на мій погляд, і звертається великий український драматург Іван Кочерга до історичної постаті Ярослава Мудрого, ніби нагадуючи нам про те, що головне в житті — мир у країні та щастя її народу.

Величний Ярослав Мудрий... Людина, політичний діяч, князь, ім’я якого кожен українець вимовляє з повагою. Адже саме за його правління була об’єднана Київська Русь, зміцнена держава, почалося мирне будівництво в країні. Кочерга зображує Ярослава насамперед як патріота, який безмежно відданий своїй великій меті. У розмові з Микитою князь заявляє:

Цього не міг простити я нікому,

Бо вищих я не відаю скарбів,

Ніж мирний труд і щастя в мирнім домі,

Які весь вік я чесно боронив.

І поки жив, стояти я клянусь

За руську правду і єдину Русь!

Для Ярослава немає нічого важливішого, ніж законність. За правило взяв він собі слова Іларіона: «Раніш закон, а потім благодать». Закон—це інтереси держави, встановлення миру і порядку в країні, безпека кордонів. А благодать в його розумінні — це будівництво міст і храмів, переклад і переписування книг, розвиток мистецтва, утвердження гуманних законів. Відпускаючи Журейка для «вічних мандрувань», Ярослав зізнається:

Я ж все життя не відаю спокою...

А я б хотів міста і храми строїть,

Кохатися в премудрості й красі,

І більшої я радості не знаю.

Ми бачимо Ярослава мужнім, мудрим політичним діячем, далекоглядним полководцем, уважним батьком і чоловіком, вождем свого народу. Коли дружина докоряла йому за просту кров, що тече в його жилах, він каже: «З усіх небесних благ найвищим благом кров я цю вважаю» і гордився цим вірним зв’язком зі своїм народом. Я дуже пишаюся, що Київську Русь очолювала така людина, як Ярослав Мудрий. Саме його організаторський талант, його розум, далекоглядність дозволили зробити країну однією з найсильніших держав світу. А головне, у цей час розвивались наука і мистецтво, які також підняли престиж Київської Русі. Вона розквітла, стала могутньою і прекрасною.

Помисли, думки, діяння Ярослава спрямовані на те, щоб возвеличити Київ, зібрати під його хоругви всю Русь. А як він піклується про добробут, духовне життя свого народу! Здається, рідна мати так не піклується про свою дитину. Ярослав мріє про те, що його держава стане рівною серед держав світу, люди будуть освіченими, і настане тоді щасливе життя для усіх. У цьому виявляється весь Ярослав Мудрий, розумний правитель та вірний патріот своєї Вітчизни. Тому саме в його уста вкладає І. Кочерга такі слова:

Хай живуть навіки

Державна Русь і Київ наш великий!

Після розгрому печенізької орди, діставшись врешті-решт миру, Ярослав виявляє свої таланти в будівництві нової столиці — великої пам’ятки Русі. Та не забуває він і про великий Новгород. Новгородців князь звільняє від данини, дає їм нову грамоту і устав і призначає князем у місті малолітнього сина Володимира. Він посилає його княжити за законами правди і добра до Новгорода. Так Ярослав погасив ще одну напружену ситуацію в країні, великий Новгород став побратимом Києва.

Заслуга автора, на мій погляд, у тому, що він зумів у творі поєднати риси історичної особи і людини з її яскраво виділеними індивідуальними рисами князя і будівника, борця за мир і мирну працю.

І в наші дні, як грізна пересторога, звучить його заповіт:

І кожен, хто порушить справу миру,

На правду хто на руську посягне,

Того вразить безжалісна сокира,

Бо мир і труд — це благо основне.

Мене вразив образ Ярослава Мудрого — образ сильної, справедливої людини, здатної заради щастя і спокою народу забути про свої інтереси, віддатися повністю державній діяльності, щоб країна, якою він керує, розцвіла, щоб ніякий ворог не зміг її підкорити. Мабуть, недарма назвав народ його Мудрим, бо в роки його правління життя усіх набагато покращало, зміцніли кордони, виросли нові собори, з’явилися прекрасні майстри. Це було початком становлення нашої держави. І в роки війни, коли писалася ця п’єса, образ Ярослава Мудрого надихав людей на подвиги. Вони вірили, що країна, якою керувала така людина, як цей князь, не може підкоритися ніякому ворогу, не може стати рабинею. Та й зараз, я гадаю, не треба забувати про те, що Ярослав Мудрий був нашим предком, і завжди пам’ятати про те, що «мир і труд — це благо основне».

Схожі записи з категорії Кочерга Іван

Мої враження від твору Свіччине весілля
Ідея незламності народного духу, любові й відданості своїй Вітчизні в п’єсі «Ярослав Мудрий» IV варіант
Образ Ярослава Мудрого (за п’єсою «Ярослав Мудрий») II варіант
Ідея незламності народного духу, любові й відданості своїй Вітчизні в п’єсі «Ярослав Мудрий» III варіант
«І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила» (за драмою «Свіччине весілля»)
Ідея незламності народного духу, любові й відданості своїй Вітчизні в п’єсі «Ярослав Мудрий» II варіант
Меланка — поетичний голос України (за драмою «Свіччине весілля»)
Моральні цінності, ідеали наших предків (за п’єсою «Ярослав Мудрий»)
Ідея незламності народного духу, любові й відданості своїй Вітчизні в п’єсі «Ярослав Мудрий»
«Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких…» (за драматичною поемою «Ярослав Мудрий»)

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар