Оспівування ролі вчителя у навчанні та вихованні дітей (за твором «Вчителька») І варіант

Образ вчителя проходить крізь життя кожного з нас. Я пам'ятаю своє Перше вересня, коли шкільний дзвінок пролунав для мене вперше. Пройшло всього чотири роки, але цей день живе у моїй пам'яті з усіма подробицями. Зараз у нас викладають багато вчителів, які вчать нас різних предметів. З одного боку, всі вчителі — різні, але з іншого — вони виконують одну дуже важливу справу: навчають та виховують нас.

У поезії «Вчителька» Андрій Малишко змальовує образ саме такої жінки, яка навчає та виховує. Минуло багато років, але автор пам'ятає свою вчительку:

Вчителько моя, зоре світова,

Де тебе питать?

Де тебе зустріти?

У творі сказано про невтомну працю вчителя, яка обов'язково залишить свій слід у житті кожного учня:

На столі лежать зошитки малі,

І роботи час проганяє втому.

І летять-летять в небі журавлі,

І дзвенить дзвінок

Хлопчику малому.

Змальовуючи образ своєї вчительки, Андрій Малишко висловлює подяку всім вчителям, які навчали, навчають і будуть навчати нас. Недарма автор передає глибоку любов і пошану до вчителя в останній строфі:

Вчителько моя, зоре світова,

Раднице моя

На Вкраїні милій!

Нехай ці рядочки стануть гімном для нас, сучасних учнів!

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар