Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою «Пан та Собака») IV вapiaнт

Панщина... Це каторжна праця кріпаків, ріки невинно пролитих сліз і крові, стогін мільйонів людей. Таке жахливе, підневільне становище покріпаченого народу викликало в душі П. Гулака-Артемовського протест і спонукало його до написання байки «Пан та Собака»

Ця байка заслужено вважається кращим твором Гулака-Артемовського. Протягом багатьох десятиліть ця байка ставить перед читачами проблеми, що мають не лише історичне значення, але й моральне. По-перше, впадає в око антикріпосницька загостреність твору. По-друге, звідси випливає важлива проблема: чи має хтось моральне право на гноблення іншої людини? Байка починається з пейзажного малюнку, що нагадує початок якоїсь казки. Потім йде знайомство з Рябком, який сумлінно доглядає панське добро. Та марно він сподівався панської ласки за свою працю та відданість. Рябка побили, мовляв, зате, що гавкав цілу ніч. Він не почуває гніву, але в серці його вже виникла біль і запитання: «Чим, люди добрі, так оце я провинився?..» Рябко хоче виправити свою, так би мовити, помилку — і знов його б'ють. Нарешті в затурканого селянина-кріпака, якого й представлено в образі Рябка, визріває почуття власної гідності. З'являється розуміння того, що панам, які і не уявляють, що таке тяжка праця, ніколи не вгодити:

За ласку їх! — сказав Рябко тут наодріз. —

Нехай їм служить більш рябий в болоті біс!

Той дурень, хто дурним іде панам служити,

А більший дурень, хто їм дума угодити!

Твір написаний у сатиричному дусі, що сильніше підкреслює проблеми, які висвітлюється в ньому.

Історичні часи змінюються, але залишається моральний протест проти гноблення та знущання над будь-якою людиною.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар