Осуд кріпосницької сваволі в байці П. Гулака Артемовського «Пан та собака»

Народившись у сім’ї бідного сільського священика, Петро Гулак-Артемовський змалку спостерігав за життям селян. Він добре знав, яким нестерпно важким було життя селян-кріпаків. Пізніше, переїхавши до міста, письменник зрозумів, що життя кріпаків важке всюди: і в місті, і в селі. Працюючи вчителем, навчаючи панських дітей, Гулак-Артемовський часто спостерігав самодурство і свавілля поміщиків. Жорстокість і безкарність кріпосників ятрили душу молодого вчителя, викликали в його душі протест.

У роки вчителювання Петро Гулак-Артемовський написав байку «Пан та Собака», в якій засудив кріпосницьку сваволю і жорстокість. В алегоричному образі Рябка автор показав звичайного кріпака — працьовитого, чесного, безправного. Рябко сумлінно виконує свої обов’язки, сумлінно працює, бо «… дарма їсти хліб Рябко наш не любив…». Він « худобу панську, мов брат рідний, доглядає». Рябко свято вірить, що за його старання пан похвалить його, дасть «печеного». І всю ніч він «все так гавка, скавучить». Але не справдилися його сподівання. За те, що він старанно, сумлінно виконував свої прямі обов’язки, охороняв подвір’я та господарство від злодіїв, його було покарано, бо всю ніч пан та пані не спали.

Але на цьому поневіряння бідолахи Рябка тільки розпочалися, бо кріпосницька сваволя не знає міри, адже панам неможливо догодити, бо свої особисті негаразди, свій поганий настрій вони виміщають на кріпаках. Так, наступної ночі Рябко, послухавшись поради Явтуха, проспав собі солоденько, не гавкав, не охороняв, а надворі і в коморі понишпорили «москалики». І коли зранку Рябка почали кликати, він, наївний, подумав, що зараз його точно похвалять, адже вночі він не гавкав, панам не заважав. Але ж не знав він ще тоді, що панам неможливо догодити, що

Той дурень, хто дурним іде панам служити,

А більший дурень, хто їм дума догодити!

Глибоке обурення проти панів прокидається в душі Рябка. Адже за те, що намагався догодити, за те, що сумлінно працював, його «бито батогами», а «за вислугу палюгами». Самодурство і сваволя панів викликають в нього цілком справедливу думку: «нехай їм служить більш рябий в болоті біс!». Але ж, на жаль, не можна було так просто покинути панів, не працювати на них. Ніде було тоді шукати правди і справедливості простим людям, бо за кріпосниками стояв сам цар. Мало хто з кріпаків у той час наважувався боротися за свої права відкрито, бо таких сміливців уряд переслідував, засилав на каторгу. Тому осуд кріпосницької сваволі і жорстокості, що звучить у байці Гулака-Артемовського був виявом народного протесту проти панів-гнобителів і мав величезне значення для мільйонів людей. Засуджуючи в своїй байці самодурство і деспотизм панів, підкреслюючи необмеженість їхньої влади, письменник зробив дуже рішучий і сміливий крок, він уголос висловив думку свого народу. Тому й набула його байка такої великої популярності серед сучасників і пережила свій час, бо вона злободенна і сьогодні, коли нові пани мають необмежену владу, а нові Рябки неспроможні їм догодити, скільки б не працювали.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар