Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці «Лисиця-жалібниця» III варіант

Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено.

Байка «Лисиця-жалібниця» була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця — узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, щоб одержати те, що хоче.

На фоні чудового пейзажу поет змальовує лицемірну Лисицю. Вона каже Сові, що в такому гаю треба жити, всіх любити, «ніколи кривди не чинити», засуджує котів, які руйнують гнізда, їдять пташок. А сама скористалася нагодою і з'їла пташенят, яких щойно лицемірно жаліла. Мораль така: лицемірним людям не можна вірити.

Глібов вживає пестливі слова, щоб з більшою силою викрити й засудити підступництво та лицемірство хижачки Лисиці.

Читаючи байки, ми розуміємо, що в них йдеться не про тварин, а про людей. Засуджуються їх погані звички, негативні вчинки і стверджується впевненість у те, що людина може і повинна весь час працювати над собою, самовдосконалюватися.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар