Осуд моральних пороків у народних байках («Миш, жаба і каня», «Не випусти рака з рота», «Хвалькувата муха») II варіант

Байки — короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп.

Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички.

У байці «Миш, жаба і каня» зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила туди зерно, а жаба зайняла її домівку. Вони почали сваритись і не помітили, що їх хоче з'їсти каня.

У кінці байки дається мораль: «Як ся двоє сваряться і процесують, так третій потішиться їх маєтком». У цій байці залишилась у виграші каня, а жаба-нахаба і миша сварлива були нею покарані.

Зовсім інша ситуація постає перед нами у байці «Хвалькувата муха». У ній зображено волів, що поверталися з поля ввечері, після цілого дня праці, а муха сіла одному на ріг і сказала, що дуже втомилася після важкої праці:«... цілий день орала з волами, аби люди мали хліба досить!»

Дуже смішно чути такі слова від неї, бо муха навіть не була на полі, а собі чужу працю привласнила. На жаль, зараз має місце саме така ситуація, коли одні люди живуть за рахунок інших, не докладаючи жодних зусиль, аби жити добре.

«Не випусти рака з рота» — так попереджають тих, кого легко обдурюють шахраї. А тим, що вже були обдурені, кажуть: «Упустив рака з рота». І дійсно, у байці ворона піддалася на улесливу мову рака і випустила його з рота. А сталося це все через пихатість ворони. А хитрий рак урятував своє життя завдяки кмітливості та винахідливості.

Я вважаю, що байки вчать нас бачити свої вади та виправляти їх.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар