Підтвердьте чи спростуйте твердження німецького мислителя А. Шопенгауера: «Для людини значно ціннішим є те, що є в людині, ніж те, що є в людини».

У кожної людини є своя система цінностей. Хтось найбільше цінує багатство, інший — славу, де-хто - родину, щире спілкування, дружні стосунки.

Часто ці прагнення переплітаються, і людину оціню за тим, що в ній переважає. З одного боку, не багатство чи посада прикрашає дину, а її чесність, працьовитість, мудрість, щирість, справедливість. Проте з іншого — в сучасному житті не обійтися без грошей, певного матеріального забезпечення. Нічого поганого немає в прагненні людини, підвищуючи свій професійний рівень, піднятися службовою драбиною відповідно до її здібностей і старань. Але при цьому не можна поступатися матеріальним принципами, робити собі з грошей, слави, багатства, влади ідола.

Художня література щодо того подає нам чимало прикладів. На перший погляд, у житті головного героя п'єси О. Коломійця «Дикий Ангел» Платона Ангела найголовнішим є гроші. Проте, читаючи п'єсу, розуміємо, що це мудрий, люблячий батько, я якого гроші — мірило працьовитості й старанності. А ось його сусід, Крячко, який дорікав Платонові за його ощадливість, суворе виховання дітей, тепер пожинає плоди свого виховання — його син, не пра­цюючи, став на злочинну стежку й потрапив до коло­нії. Згадаймо Володьку Лободу з роману О. Гончара «Собор». Вдаючи із себе людину творчу, діяльну, він насправді є кар'єристом, людцем, який віддав рідного батька до притулку, зазіхнув на національну святиню — собор. Кажучи про цінності, не можна оминути й Калитки з п'єси І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», Пу­зиря з комедії «Хазяїн», де люди заради багатства го­тові на все.

Отже, хоча сучасний світ дуже змінився, проте загальнолюдські цінності — працьовитість, поряд­ність, мудрість — залишатимуться завжди.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар