Поетичні світи В. Стуса

В українській літературі XX століття творчість Василя Стуса займає особливе місце. Узагалі його твори вражають рідкісною неподільністю поезії та особистої долі. Поетичні світи Стуса надзвичайно багаті На специфічні образи, в яких автор відобразив своє індивідуальне світовідчуття. Особливо ж це дивує тому, що переважну більшість своїх творів поет писав у тюремній камері, де його оточували лише чотири стіни, а з вікна було видко маленький клаптик неба.
Поезія «Весь обшир мій — чотири на чотири» розповідає саме про одну з.таких численних камер, у яких сиділи політв'язні:
Весь обшир мій — чотири на чотири.
Куди не глянь — то мур, куток і ріг.
Всю душу з'їв цей шлак лілово-сірий,
це плетиво заламаних доріг.

Образ «заламаних доріг» особливо яскраво підкреслює, наскільки поет вивчив свої цементові тюремні стіни, нерівні смуги на них стали для нього заламаними дорогами. І все ж таки навіть через стіни тюрми поет бачить свою рідну Україну, його внутрішній погляд лине крізь тюремні мури, і ось перед читачем відкривається його справжній світ, той, у якому поет перебуває увесь час:
І дальш'е смерті — рідна Україна.
Колодязь, тин і два вікна сумні,
що тліють у вечірньому вогні.
І в кожній шибі — ніби дві жарини —
журливі очі вставлено. Це ти,
о пресвята моя зигзице-мати!

Душа поета ні на мить не залишає Україну, хоч вона і знаходиться від нього «дальше смерті». Він благає її чекати на нього, бо нема нічого дорожчого, ніж Батьківщина.
Інша поезія, яка свідчить, що Стус весь час заглиблений у свій внутрішній світ, це поезія « На колимськім морозі калина...». Його любов до України й туга за нею настільки глибокі, що вона вважається йому на тюремних мурах, які тримали поета в неволі:

Неосяжна осонцена днина,
І собором дзвінким Україна
написалась на мурах тюрми.
Узагалі, вся поезія Стуса пройнята глибоким філософським змістом. Поет замислюється над тим, який смисл у його ув'язненні, як це може допомогти рідній країні.
Так, доля Стуса сплюндрована, він в'язень. Здається, на особистому щасті можна прставити крапку. Але його призначення як митця лише починається. І там, за тюремними мурами, він гартував свою творчість, як і власну душу, щоб потім, у потрібний час вона вийшла з тіні й забриніла правдивим, громовим словом страдника України — Василя Стуса.

Корисний матеріал? Додай в закладки:

Ви можете залишити коментар.

Залишити коментар